Державна служба ветеринарної медицини не гарантує, що все м'ясо в Україні доброякісне

На початку лютого на одній із західних митниць було заарештовано 32 вагони продукції, яка надійшла з Бельгії на адресу Дніпровської продовольчої компанії. У них, за повідомленням прес-служби СБУ у Львівській області, було виявлено майже півтори тисячі тонн фаршу пташиного м'яса, який, згідно з декларацією, значився як кістки. Оскільки для митного оформлення було надано документи, які містили неправдиві дані, слідчий відділ УСБУ порушив кримінальну справу за статтею "контрабанда". Ця найбільша партія контрабандної м'ясопродукції, затримана співробітниками СБУ за останні роки, посилила в суспільстві дискусії щодо наболілої проблеми - якість м'яса в Україні. Голова ради директорів "Союзу птахівників України" О. Бакуненко оприлюднив інформацію: за півтора місяця 2008 року в Україну імпортовано 4,4 тисячі тонн м'яса і м'ясопродуктів, значна частина яких увезена за нелегальними схемами і в яких виявлені небезпечні для здоров'я людини мікроорганізми. Це, зокрема, стосується і затриманої на кордоні бельгійської продукції, сказав він, посилаючись на Українську лабораторію якості й безпеки продукції АПК. Однак очільники Державного комітету ветеринарної медицини України не поспішають це підтверджувати. Навіть через кілька тижнів після арешту бельгійської продукції вони не можуть сказати, що вона собою являє і чи становить небезпеку для здоров'я людей. Хоч і провели прес-конференцію "Роль державної ветеринарної служби у боротьбі з незаконним увезенням в Україну тваринницької продукції", метою якої, вочевидь, було заспокоїти громадськість. Однак замість цього посіяли ще більше сумнівів. "Як могло статися, що за нібито суворого ветеринарного контролю в Україні час від часу виявляють партії сумнівного імпортного м'яса, і де гарантія, що воно не потрапляє до нашого столу?" - допитувалися журналісти у заступників голови Держкомветмедицини О. Вержиховського та О. Жука. Очільники держкомітету визнали: вчасне затримання бельгійської продукції сталося завдяки пильності не ветслужби, а правоохоронних органів. Виявляється, служба ветеринарної медицини не перевіряє продукцію на кордоні, бо для цього там немає умов, та й затверджений законодавством порядок дозволяє робити це на митницях призначення. Отже, потенційно заражене м'ясо цілком може проїхати вглиб країни на тисячі кілометрів, а де гарантія, що по дорозі частина його не "розчиниться" на широких українських просторах? Є ще одне пояснення, чому на сполох забили не ветеринарні лікарі, а правоохоронці. - Продукція для Дніпровської продовольчої компанії надійшла з солідного підприємства, яке сертифіковане Євросоюзом і має ветеринарні сертифікати, котрі відповідають нашим вимогам, посвідчення якості і походження та дозвіл на поставки, - сказав О. Жук. - Правоохоронці засумнівалися, чи відповідають ці документи "на кістки" справжньому вмісту вагонів. Хоча відповідність продукції наданому їй коду повинні перевіряти митники. Ми ж зробили запит через посольство до бельгійської ветеринарної служби, аби та підтвердила достовірність сертифікатів. Тож подальша доля бельгійського вантажу залежатиме від цієї відповіді. Виходить, сумнівне м'ясо може мати "правильні" документи, які не викликають у ветеринарів підозр. А як же щодо посилань на виявлену у бельгійській продукції заразу? Директор Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи Артур Абрамов визнав: його підлеглі на прохання колег із лабораторії якості і безпеки продукції АПК Національного аграрного університету зробили аналіз зразків бельгійської продукції і знайшли в двох пробах сальмонелу. Але проби були відібрані не ветеринарними лікарями і не за ветеринарною інструкцією, а тому говорити, що вся продукція заражена сальмонелою, некоректно. Лише після того, як надійде відповідь із Бельгії і ветслужба дістане змогу належним чином здійснити свою перевірку, можна буде зробити висновок, що це за продукція і чи безпечна вона для людей. - Я обіцяю: якщо підтвердиться, що у ній, незважаючи на наявність належних сертифікатів, виявиться сальмонела чи якась невідповідність супровідним документам, це підприємство більше завозити м'ясо в Україну не буде, - запевнив О. Жук. Минулого року, сказав він, ветслужба вилучила дві з половиною тисячі (!) тонн небезпечної продукції, позаторік ще більше - три тисячі тонн. На кордоні з різних причин було затримано 600 партій м'яса, кожна від кількох кілограмів до ста тонн і більше. Я запитала Олександра Васильовича, чи впевнений він, що підвідомча йому служба затримує все сумнівне м'ясо, яке ввозиться в Україну? Чи мають у Держкомітеті ветмедицини інформацію, скільки в нашу країну надходить контрабандного м'яса? - Є прислів'я: не спійманий - не злодій, - відповів О. Жук. - Облікувати те, що могло потрапити якимось іншим шляхом, скажімо, об'їхало полем, неможливо. Є різні способи контрабанди, котрі, можливо, мають місце і в Україні. Але затримують не обов'язково тільки те, що ввезене нелегально. Це може бути й прострочена продукція на переробних підприємствах, інші моменти, наприклад, коли зупинили машину без ветеринарних документів, значить, продукція невідомого походження і підлягає утилізації. Тим часом виробники м'яса і м'ясопродуктів не перший рік б'ють на сполох: ввезення м'яса за контрабандними схемами завдає збитків економіці країни і конкретним українським виробникам, які не можуть конкурувати з недоброякісною продукцією з-за кордону. По-перше, її постачальники не сплачують податки, хоч це завдає великих збитків держбюджету. По-друге, переробники м'яса часто відмовляються закуповувати українську сировину, оскільки доставлена з-за кордону за "сірими" і "чорними" схемами дешевша. По-третє, страждають не лише сумлінні переробники, а й селяни, які змушені збувати своє м'ясо за безцінь. А це, у свою чергу, призводить до подальшого скорочення нашого поголів'я худоби. Контрабандисти ж заробляють на кожному кілограмі щонайменше півтори-дві гривні. Експерти називають це явище "економічним сказом". Та, крім економічної, є й страшніша шкода - небезпека для здоров'я людей. Як же ми за таких умов боротимемося з навалою недоброякісного м'яса, яке може хлинути в Україну зі вступом до СОТ? Це запитання так і залишається без відповіді. "Сільські вісті"
Чужоземне промислове сало "невідомими" шляхами втрапило на Закарпаття, де його й знайшли наші митники
Закарпаття: Уздовж залізничної колії розкидані мішки ...з курятиною!