Партизанські дії Ужгородського МЖК
[i]Їх можна порівняти з діями бойовиків Чечні[/i]
[b]Василь Танасійчук[/b]
Якщо перед обласною біб-ліо-текою повернути наліво - то потрапимо на вуличку Новака, що раніше звалася Зірковою. Тут ініціативний цеховий терапевт товариства "Едельвейс" із села Соломоново, що поблизу Чопа, Юрій Павлишинець задумав звести приватний кардіологічний центр. Для цього, за погодженням з Ужгородською міськрадою, йому належало відселити зі свого будинку Віктора Степановича Боднара. Він це і зробив без вагання. Пан Боднар із родиною зараз розкошує в трикімнатній квартирі на вулиці Заньковецької. Лікар ще й підліковує його, аби не забував, що Україна з її споконвічною добротою ще не вмерла. А його брат (пана Боднара) ще досі в будинку, бо в приватизації їм чомусь відмовлено - і він стереже площину під майбутній кардіоцентр.
Та не додивився.
Рвійний МЖК, офіс якого на вулиці Белінського, "відтяпав", без усяких дозволів і погоджень, частину площі, де мав би базуватися майбутній кар-діоцентр Юрія Павлишинця, зруйнувавши без болю в серці старенький сарай і туалет, куди би ще могли ходити й ходити люди. Можливо, "мжківці" це вчинили тому, що число туалетів на душу населення перевищило норму, ад-же вулиць Новака в обласному центрі, після перейменування Зіркової, стало три. Тому В.Боднар шукає пошту зазвичай на інших "рід-них" вулицях Новака…...
Коли задумали добудовувати в попередні роки обласну бібліотеку, вирішено було разом з інщими відселити і пана Боднара та його брата-інваліда. Він з готовністю пішов жити на Легоцького, як і його брат в однокімнатну, але за їх відсутності якісь фешаки зламали замок, вселилися і його туди не пустили. Він повернувся на "круги своя", які зараз і залишає на користь кардіо-центру Павлишинця.
І от агресивний МЖК захопив по-чеченськи земельну площу. Мов у Бермудському трикутнику пропав сарай із дровами та вугіллям і двокабінний туалет. Навіть міліція не змогла встановити, куди це все поділося. А побудовано воно все було ще в 1927 році батьками Віктора Боднара. Ніхто не мав права руйнувати те, що рахувалося за ними. Адже за цим не тільки соціальна неспра-ведли-вість, а й порушення законодавства України. З якого це біса МЖК вирішує будувати на чужих ділянках свої споруди, бо вони, мовляв, неабиякі роботодавці? На це питання вони повинні відповісти ужгородцям і понести суворе покарання, бо від такої анархії до бойовицьких погромів, схожих на чеченські, зовсім близько. Побачили сильні хлопці когось слабшого - і по "чайнику". Не заважай, мовляв, нещасний, новим українцям!
Так справа не піде!
- МЖК з тракторами, як загарбники в перші роки Великої Вітчизняної, - повідомляє кардіолог Ю.Павлишинець, - прийшли на ділянку, повалили огорожу, рознесли сараї, допоміжні приміщення. У це прямо важко повірити!
На жаль саме так і сталося.
Поряд, до речі, в Марти Ількової той же МЖК "прихопив" півтори сотини приватизованої землі, порушивши цим право на власність. Отже, практика загарбництва вже була відпрацьована. Перше порушення зійшло з рук, і МЖК розпоясалося.
Час уже з такими молодчиками навести лад!