Закарпаття об’єднувати з іншими областями не будуть!

Сьогодні в Ужгородському прес-клубі реформ відбулося засідання на тему „Що означає урядова адміністративна реформа на практиці для мешканців Закарпаття?”. Про зміни, що очікують на наш край у разі запровадження реформи розповідав заступник голови Закарпатської ОДА, керівник регіональної робочої групи з підготовки заходів щодо проведення адміністративно-територіальної реформи Євген Олійник.„Маленьке компактне толерантне Закарпаття вимагає особливо уважного ставлення урядовців до будь-яких нововведень на його теренах”, — сказав Євген Олійник. Він також спростував поширювану інформацію про об’єднання окремих областей України, заявивши, що це абсолютно виключено. Більше того, наразі щодо Закарпаття не йдеться навіть про зміну меж району. Хоча останнє слово — за громадами. Саме їм належить вирішити, будуть об’єднуватися окремі населені пункти та райони чи ні.

Євген Олійник підкреслив, що „реформа, про яку йдеться, не зводиться до територіальних змін, це лише одна з можливих складових. Насправді за нею стоїть реформа органів влади, фінансової та бюджетно-податкової системи, що у підсумку може стати мотивацією для зміни територіального устрою. Наразі міський бюджет, наприклад, на 2/3 складається із податків від зарплати. Натомість у сусідній Польщі — з податку на нерухомість, майно, землю. Зміна системи оподаткування є центровим фактором, без якого будь-які заходи адміністративно-територіальної реформи приречені на крах”.

Унаслідок пропонованих змін повноваження обласної адміністрації стосовно господарських питань будуть суттєво звужені, передані відповідним комітетам. Разом з тим розширюватимуться повноваження сільських громад, що стане поштовхом для розвитку села. Громада отримає реальну державну підтримку та можливість самостійно розпоряджатися фінансами. У Польщі, наприклад, яка свою аналогічну реформу впроваджувала 10 років, 20 % ПДВ і 20 % акцизного збору йде безпосередньо на фінансування соціальних потреб сільських громад. Однак на шляху до втілення таких пропозицій у життя є чимало труднощів. Зокрема, нинішня сільська рада окрім повноважень та достойних фінансових надходжень немає також відповідних інтелектуальних і менеджерських ресурсів для управління складними процесами у ході реформи. Тому, за словами Євгена Олійника, потрібно провести навчання та роз’яснення: „Зробити громади самодостатніми, здатними розвиватися — дуже важке завдання, але хтось же повинен розпочати його вирішувати”.

Євген Олійник як голова міжвідомчої комісії із земельних питань переконаний також у необхідності перетворення сільської громади на повноправного господаря землі. Сьогодні експертна оцінка та ринкова ціна землі суттєво відрізняються, що є джерелом корупції. Тому продавати змелю влада рекомендує лише з аукціону, що забезпечить реальний дохід громадам для задоволення їхніх потреб. „Повне розпорядження землею вимагає зваженого і відповідального підходу, тому логічним є укрупнення сільських громад, — вважає Євген Олійник. — Але це виключно на розсуд самих громад. Передбачених законом 5000 населення — це не догма, будуть населені пункти і з тисячею мешканців”. Щодо районів, то лише зміни щодо Тячівського Є. Олійник вважає доцільними: щоб гірська територія району отримала реальну державну підтримку.

Також посадовець висловився за гостру потребу у посиленні контролю з боку громади за діями голови сільради, інших владних осіб, зокрема, за допомогою ЗМІ.