Індекс PROZORRO-го успіху

1 серпня виповнюється рік переходу всієї країни на електронний формат державних закупівель. Разом із більш ніж переконливим в успіху реформи звітом (в системі майже 1 млн. процедур, втричі виросла кількість замовників, у 4 рази – учасників. Сума оголошених торгів збільшилась майже в 10 разів: з 75-ти до 725 млрд грн.) творці ProZorro відзначили цю дату презентацією ще одного дуже корисного сервісу – Індексу найкращих практик. Знайомство представників ЗМІ з новим сервісом відбулося 31 серпня у Києві. Цікаво та просто про ідею його створення розповів журналістам Перший заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Макс Нефьодов. Він зазначив, що між знайомими широкому загалу поняттями «зрада» та «перемога» в держзакупівлях існує так звана «сіра зона». Це саме ті закупівлі, які не набули чіткого «статусу» оцінки, тобто не відзначилися високими показниками якості або відвертими зловживаннями та яких у системі переважна більшість. Саме допомогти підтягнути замовникам свої закупівлі ближче до статусу «перемоги» й має новий сервіс. Це інструмент для тих, хто хоче вчитись, який дозволить замовнику оцінити власний професіоналізм, визначити причини недоліків у роботі та конкретні кроки задля їх усунення та покращення результатів. Індекс найкращих практик – це потужне поповнення блоку моніторингу ProZorro. Зробити детальну аналітику ринку держзакупівель сьогодні дозволяє аналітичний портал bi.prozorro.gov. На DOZORRO можна залишити відгук, сформувати скаргу і заяву до правоохоронних органів. І відтепер є інструмент, який порівнює по багатьох параметрах замовників, що працюють в одній сфері. Саме на прикладі кращих практик інші замовники можуть змінити свою роботу. «Ми хочемо показати – “дивіться, є замовники, у яких показники на п’ятірку і от чому. Ось десять причин чому у них це працює краще. Будь ласка, запровадьте у себе”, – пояснив Нефьодов. «Індекс найкращих практик» є електронною аналітичною системою, яка створює рейтинг замовників, що працюють через Prozorro. Зараз сервіс розрахований на 600 замовників, яких об’єднали в 11 груп (школи, ради, соціальні послуги, лікувальні заклади, вищі навчальні заклади, відділи освіти, відділи культури, водні підприємства, енергопідприємства, суди, Українська пошта). Як же визначається рейтинг замовника в його групі? Про це учасникам прес-конференції розповів розробник методології індексу Дмитро Паламарчук. Система кваліфікує закупівлю за 50-тью параметрами у чотирьох категоріях – конкурентність, прозорість даних, доступність для учасників, якість процедур. Спочатку формується рейтинг замовників по кожному параметру, потім розраховується загальний індекс по всім чотирьом категоріям. Ця цифра розраховується від 0 до 100. Індекс - це відносна відстань від найгіршого. Система визначає трійку кращих та трійку аутсайдерів. Так замовник отримує свій індекс та займає своє місце в групі. Все розраховується автоматично за останні 360 днів. Проаналізувавши власні показники, показники лідерів у своїй групі можна визначитися з тим, де що й як треба вдосконалити, змінити, допрацювати, аби вийти в лідери. Адже чим якісніше замовник підготує закупівлю, оголосить її, оприлюднює тендерну документацію, тим ефективніше буде проведена конкретна закупівля. Запуск індексу відбувся в рамках реалізації проекту “Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах” (TAPAS), підтримуваного USAID, UK Aid та фондом “Eurasia”. Присутній на презентації керівник проекту Карлос А. Герреро розповів, що донори одразу підтримали впровадження цього інструменту, адже він здатний значно підвищити рівень моніторингу та вивести його на зовсім інший рівень. Також індекс може стати джерелом важливої інформації для бізнесу, громадськості та журналістів.