Додати новий коментар
У закарпатському Мукачеві поросят розкуповують за півгодини (Фоторепортаж)
Пара коштує 1200 – 1500 гривень, найбільшим попитом користуються кабанчики, за яких правлять на 50 гривень дорожче. Одне порося беруть рідко, зазвичай купують пару, а то й одразу дві.
Заводчики свиней з усього Закарпаття з’їжджаються недільного ранку до Мукачева. Тутешній ринок тварин чи не найбільшій в області. За залізними воротами торговиці “ГІД” бачу з десяток автівок поруч стоять кінські підводи. На землі розкидано сіно, біля дерев’яних ящиків, у яких зазвичай привозять поросят на продаж, юрбляться люди. Та свинячі контейнери порожні, а задоволені продавці рахують виручку, повідомляє кореспондент UA-Reporter.com.
“Поросят більше не маю, вранці привіз п’ять місячних кабанчиків та чотири льошки. Раніше продавав би їх з місяць, нині усіх розкупили за лічені хвилини, -- хвалиться кремезний селянин. – Вранці так хапали молодняк, навіть не торгувалися. Ціни не малі, за пару взяв 1250 гривень. Та свинчата ще дорожчатимуть”.
Криза підштовхнула селян-одноосібників до тваринництва. Раніше свиней тримали, переважно, літні селяни, а молодь рвалася у місто на заробітки. Нинішнє безробіття, безгрошів’я, дорожнеча харчів з одного боку та напівпорожні прилавки магазинів – з іншого, штовхають селян до розвитку власних господарств. Відтак попит на молодняк у кілька разів перевищує пропозицію.
“Минулої неділі з ринку повернулися ні з чим, люди ще до світу розкупили поросят, -- каже – Марина Пригара. – Нині приїхали на ринок о 5 ранку, купили чотирьох кабанчиків. Ще місяць тому свині були чи не вдвічі дешевшими, а поросят -- хоч греблю гати. Тоді за пару місячних кабанчиків просили 900 гривень, сьогодні довелося віддати 1200. Шкодую, що не купила поросят раніше”.
Жінка відкриває багажник іномарки. На сіні у невеличкому ящичку бачу чотирьох рожевих красунь. Свиняча малеча дзвінко хрюкає, а одне поросятко стає на задні ратиці й визирає з ящика. Ґаздиня бере неслуха на руки, любується покупкою. Свинчатко, й на справді миле, аж раптом до неї підбігають троє чоловіків і просять продати порося.
“Свині не продаються! – жінка миттю відправляє порося у ящик, захлопує багажник машини. – Самі на силу купили”.
На ринок заїжджає кінська підвода. Не встигли чоловік із жінкою відкрити контейнер з тваринами, як за свинями вистроїлася черга.
„У мене молодняк від двох льошок. Поросяткам по два місяці, цей куртопиский кнурик – української породи, якщо добре годуватимете стільки сала буде й за рік не з’їсте. А оця довгорила льошка -- м’ясної породи”, -- нахвалює ґаздиня.
Та схоже рекламувати живий товар не потрібно. За кілька хвилин свині роз’їжджаються по нових домівках. А здивована ажіотажним попитом жінка рахує грошенята.
Фахівці кажуть, найвигідніше тримати свиней, трішки менша віддача від розведення курей та кролів. Відтак майже у двічі зросла ціна на поросят, та це ще не межа, бо попит росте. В обласному управлінні агропромислового розвитку подорожчання молодняку свиней пов’язують із загальним зростанням цін та сезонним попитом.
“У селян залишилися корми, -- пояснює Іван Паук, начальник головного управління агропромислового розвитку Закарпатської ОДА. -- Картоплю, кормовий буряк, пшеницю та кукурудзу оптовики скуповують за безцінь. Та людей нині не проведеш, свинина подорожчала, селяни хочуть заробити, тому масово купують поросят для відгодівлі”.
UA-Reporter.com