У закарпатські дитячі будинки завітала «Різдвяна казка» (ФОТО)

Незадовго до Нового року та різдвяних свят, 26-27 грудня, в дитячі будинки Закарпаття завітала "Різдвяна казка".

Отець Кирил зі Свято-Покровського чоловічого монастиря (с. Ракошино, Закарпаття) та Свято-Введенського чоловічого монастиря (м. Київ) разом зі своїм помічником та людьми, не байдужими до сирітської долі, відвідали дитячі будинки Закарпавття, Закарпатський обласний соціальний гуртожиток і Закарпатський обласний соціальний центр матері та дитини, що знаходяться в Перечині.

Не забули добрі люди завітати в гості і до осель діточок-ромів нашого краю. Приїхали благодійники у ці дні до малюків із солодкими подарунками. Спонсорами цих прекрасних дарунків є мешканці Києва – Ірина Миколаївна Бойко, пан Сергій, пан Роман та пан Євген. Серця цих доброзичливих, чуйних і милосердних людей завжди відкриті для добра, любові та хороших вчинків.
Зазначу, що отець Кирил своє дитинство провів у дитячих будинках Закарпаття. Тому йому добре відома доля дітей-сиріт. Ця доброзичлива людина вже декілька років поспіль щиросердечно дбає про дітей сиріт Закарпатських шкіл-інтернатів. Він приходить до малечі кожних 3 місяці з подарунками, батьківською любов’ю та Божим благословенням, не чекаючи на великі свята чи знаменні дати. Для того, щоб у дитячі серця донести любов, справедливість, правду, повагу, чуйність, а також, щоб навернути на правильний шлях малюків, які не мають батьків, допомогти їм обрати істинну стежку життя, о. Кирил має намір у кожному дитячому будинку області побудувати міжконфесійну капличку.

У перший день поїздки благодійники завітали у Перечинську ЗОШ-інтернат для дітей-сиріт і дітей, які позбавлені батьківського піклування, Часлівську загальноосвітню спеціальну школу-інтернат для дітей-сиріт, до дітей-ромів, Закакрпатський обласний соціальний гуртожиток і Закарпатський обласний соціальний центр матері та дитини.
Старший вихователь Перечинської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ст. Марина Володимирівна Комишина:
– На нинішньому святі ми з вами побачили тільки невеличку частину тієї наполегливої роботи, яку провели музкерівники, керівники гуртків та вихователі у нашому закладі. У вільний від уроків час, наші діти цікаво та організовано проводять своє дозвілля. Вони займаються у різних секціях нашої школи-інтернату. Там вони найбільше проявляють свої таланти і здібності. На мою думку, в нас дуже багато обдарованих дітей. Не дивлячись на те, що значно зменшилася за останні роки кількість наших вихованців у школі, талантів у нас не меншає. У цьому році ми залучили до участі у новорічній казці новоприбулих учнів молодших класів, зокрема, діточок із Виноградівського дитячого будинку. Із цього закладу частина малюків прибула до нас ще у вересні, інша ж – декілька днів тому. Ці дітки подружилися із нашими вихованцями. "Нові дітки" із великою радістю та задоволенням готувалися до сьогоднішнього свята. Хочу сказати про те, що коли до нас приходять гості, діти відчувають, що вони не покинуті, не залишені без любові і турботи, про них піклуються, дбають та думають дорослі. Увага гостей і доброзичливих людей як для наших вихованців, так і для працівників закладу, – є безцінною. Адже спілкування, святкова атмосфера, турбота, радість, взаємопорозуміння зближує дітей із гостями, які до нас приходять. Святкову новорічно-різдв’яну програму ми підготували протягом півтора місяця. Наші досвідчені працівники, а саме музкерівник Ірина Іванівна та Галина Василівна особисто пишуть сценарій на свята. Лейтмотивом нинішньої "Новорічної казки" було збереження природніх багатств нашого краю, а саме лісів і ялинок, які вирубуються на Закарпатті.
Маючи нагоду, сьогодні напередодні новорічно-різдяних свят, я хочу побажати нашим діткам, моїм колегам, закарпатцям і всім людям нашої планети міцного карпатського здоров’я, великого людського щастя, сімейного затишку, добробуту, взаємопорозуміння, Божої ласки та любові, здійснення мрій, задумів, а також успіхів у роботі дорослим, а діточкам – в навчанні. З Новим роком та Різдвом Христовим усіх щиросердечно вітаю!

У другій половині дня ми завітали у Закарпатський обласний соціальний гуртожиток, директором якого є Любомир Любомирович Цубина:
– Обласний соціальний гуртожиток був створений у 1998 році. На сьогоднішній день у гуртожитку проживає 16 осіб із усіх районів області. Це діти, позбавлені батьківського піклування, які знаходяться в нас протягом трьох років. Насамперед, ми укладаємо із нашими мешканцями договір. У нас діти із усіх районів облсті, яким потрібна допомога із житлом. Основним нашим завданням є забезпечення дітей житлом, а також різними побутовими і соціальними послугами.
У нас працює соціальний робітник, який проводить із нашими мешканцями роботу і готує їх до самостійного життя. У нас проживають діти від 15 і до 23 років. Але у данний момент у нас мешкають молоді люди від 18 до 23 років. Живуть вони у кімнатах по 3-4 особи.
Майже всі наші мешканці працевлаштовані. На разі 3 стоять у центрі зайнятості й чекають на роботу. Ми знаємо ситуацію наших дітей і тому допомагаємо їм у працевлаштуванні.
На посаді директора я працюю 1 рік. Маючи нагоду, я хочу сказати, що наразі ми потребуємо допомоги. Обласний соціальний гуртожиток розташований у військовому містечку, де, практично, немає огорожі. А це, може стати причиною небажаних та небезпечних зустрічей. Нам потрібні ще також два комп’ютери та нові телевізори для дітей.

Новорічне свято, яке влаштували для дорослих та маленьких глядачів учні дитячих будинків, справді було чудовим. Яскраві костюми, маски, зелена, пишно вбрана красуня та дитячий сміх – саме те, що приносить кожному з нас новорічно-різдвяний настрій.

Про наступні зустрічі о. Кирил зі Свято-Покровського чоловічого монастиря (с. Ракошино, Закарпаття) та Свято-Введенського чоловічого монастиря (м. Київ) разом із його помічником та людьми, не байдужими до сирітської долі я розповім у наступній публікації.


Далі буде…
Т. Горянка