Мукачівські чиновники одним розчерком пера позбавили засобів до існування 20 дітей!

На сьогоднішній день ганебна та відверта байдужість чиновників та відповідних органів до проблем ромів заважає останнім не тільки інтегруватись, а просто виживати.

Через економічну кризу, пов’язану з протистоянням на сході України, уряд увів заходи для економії бюджетних коштів. Урізали усі можливі виплати місцевим бюджетам, а ті, у свою чергу, почали тиснути на місцевих чиновників – заощаджуйте, на чому можна.

У цивілізованих країнах задля економії вводять програми енергозбереження, скорочують чиновницький штат – тільки щоб не постраждав соціально незахищений прошарок населення. У Мукачеві до економії бюджету підійшли у кращих традиціях фашистської Німеччини. Наведемо тільки два конкретних випадки у Мукачеві, але не сумніваємося, що їх набагато більше. Імена у статті змінені на прохання постраждалих.

До юристів «Мукачівського правозахисного центру» звернувся ромський активіст Андрій Горват, який допомогає ромам у вирішенні питань з державними органами влади. Він розповів про два кричущих випадки нелюдського поводження з ромськими сім’ями, які сталися минулого тижня і які потребують негайного втручання правозахисників.

І. Вісім дітей та мати-одиначка

Мешканка Мукачева, пані Тереза, мати-одиначка, яка утримує та виховує вісім неповнолітніх дітей, одного чудового ранку дізналася, що виплати їй припинили.

Її біда у тому, що вона народилася ромкою, і є неписьменною. Чиновники підло скористалися цим, та підіслали до неї своїх клерків. Пані Терезі шахрайським шляхом запропонували підписати документи, ніби то на продовження допомоги. Жінка з радістю підписала, а виявилось пізніше, що свій підпис вона поставила у акті про незадовільний стан обстеження житлових умов неповнолітніх дітей. Цей акт і став підставою для позбавлення дев’яти людей будь-яких засобів для існування.

Маючи інформацію, що Тереза зареєстрована за однією адресою, а фактично живе у родичів на сусідній вулиці, соціальні працівники і замислили цей хитрий план позбавлення допомоги. Тереза звернулася за допомогою до правозахисників. За їх порадою вона відвідала управління соціального захисту, щоб отримати копії акту обстеження та документа, згідно з яким її позбавили допомоги. Соціальні працівники, святим обов’язком яких є оформлення допомоги нужденним, просто накинулись на неї з принизливими словами: «Менше народжувати потрібно, і взагалі, нема чого тут циганам ходити». Дуже ганебні приклади расової дискримінації у країні, уряд якої декларує роботу над інтеграцією ромів у суспільство.

ІІ. Дванадцять дітей та батько-інвалід

Інша віруюча сім’я, яка залишилась без засобів для існування, налічує дванадцять дітей. У них, на відміну від першого випадку, батьків двоє, але батько-інвалід. Сім’я вирізняється тим, що віруюча, тому намагається чесним трудом вижити у тій ситуації, яка склалася. А ситуація вкрай непроста: вони мають будиночок поруч з лісом, у якому немає ні опалення, ні світла, ні води. Іван, господар, зізнався, що на місяць вони витрачають біля 500 гривень… на свічки.

Держава нарахувала їм допомогу – 8 тисяч гривень, на які чотирнадцяти особам не так просто й прожити. Тому батько допомагав лісникам. Його взяли в Ужгородський лісгосп на заготівлю лісу для військовослужбовців у зоні АТО. Платили йому аж 250 гривень, а зарплату видавали, звичайно ж… дровами. Іван навіть не знав, що працює він офіційно, бо лісгосп підписав з ним трудовий договір. Цей факт страшенно обурив чиновників з Мукачівського управління соцзахисту, і вирок став для сім’ї фатальним: призупинення на півроку соціальної допомоги… І в першому, і в другому випадках працівники соцзахисту змушували підписувати документи неписьменних ромів.

Діяли у обох випадках за прямою вказівкою начальника управління соцзахисту населення пана Красновського. Міськвиконком, між іншим, затвердив собі надбавки до зарплати за сумлінну працю. Тепер ми маємо нагоду переконатися, у чому полягає їх сумлінність.

Юристи взяли обидві конкретні справи під свій контроль, але не виключають, що дані випадки є поодинокими. Наразі документи направлені до прокуратури. А одразу, як отримають копії актів обстеження та рішень про позбавлення допомоги, будуть оформлені позови до адміністративного суду на неправомірні дії чиновників.

В результаті утворюється проблемне коло: багато ромів просто не знають і не розуміють, як соціалізуватися і вижити в суспільстві. Через стереотипне ставлення до ромів ніхто не бажає йти їм назустріч.

Роми в Україні справді є вкрай уразливими щодо порушень фундаментальних прав людини. Та найбільша дискримінація ромів відбувається в соціальній та економічній сферах, зокрема щодо проживання, охорони здоров’я, освіти, працевлаштування та соціального обслуговування.

Декларативна готовність чиновників всіх гілок влади дотримуватись розрекламованого Плану заходів Стратегії Президента по інтеграції ромів в українське суспільство та боротьби з дискримінацією на практиці виглядає доволі цинічно, поінформували у благодійному фонді "Розвиток".

PS: Центри правової інформації та консультацій, які надають безоплатну правову допомогу ромському населенню працюють при підтримці програми “Рома України”, Міжнародного Фонду «Відродження» . Детальніше про діяльність мережі центрів, основи та принципи роботи читайте на сайті www.legalspace.org в розділі “Посилення правових можливостей ромських громад”. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження», інших громадських, релігійних, політичних організацій та приватних осіб.

ЧИТАЙТЕ UA-REPORTER.COM НА ФЕЙСБУК