Чародійна вода одного джерела на Закарпатті — чи правда те, що про неї кажуть?

Все почалося 3,5 роки тому. Як новому жителю Закарпаття мій знайомий з Берегова запропонував буквально на наступний день з'їздити з ним на якесь свято в Міжгір‘я...

По дорозі до нас приєднався його колега з Виноградова, який наполіг на тому, щоб я не тільки спробував, але і обов'язково взяв з собою знамениту Велико-Копанського воду. Натякаючи при цьому на те, що після її вживання моєю дружиною у нас може з'явитися двійня.
Через три місяці, заздалегідь домовившись з головою села, я переїхав з родиною в це знамените місце. Мені хотілося в усьому розібратися, а не тільки слухати казки, посилено розноситься по всій Україні малограмотним і недобросовісними журналістами. Але інші справи відвернули. Спочатку «Камінь Сили» Пинтя Велетня, потім молитва всіх закарпатських дітей за мир в Україні, організація Всесвітнього клубу Закарпатців, поїздка з мером Ужгорода в Святу Землю і установка після цього в його місті «Каменя Любові» із Кани Галілейської відвернули мене від теми «чудо -води ».
Але ось, нарешті, дійшла черга і до цієї теми. Відразу на наступний день після організованого мною «ДЕТПАРАДА» у Виноградові, метою якого була спроба вперше в Україні толерантними методами протистояти гей-культурі, я згадав про чудо-воду і вирішив про неї написати.
Першим до кого я звернувся, був той самий колега мого Берегівського знайомого. Білинець Михайло Петрович. У Виноградівському районі він завідує ВЖУКГ і йому сам Бог велів розбиратися в цьому питанні. Але як виявилося, я помилився. Господь в щедрості Своєї обмежив професійні інтереси Михайла Петровича виключно водою поточної з водопроводу й на моє запитання, що він думає про «чудо-воді», сказав, що в її чарівні властивості насправді не вірить і що не менш свята вода тече з крана в Виноградові.
Потім, як і належить робити в таких випадках відповідального чиновника, він почав вести розмови по телефону, показуючи мені, як сильно зайнятий. Традиційної закарпатської гостинності не виявив і «кави» не запропонував. З чого я зрозумів, що тема йому не цікава. Але в свою чергу зрозумівши, що грубіянити мені теж не варто, все-таки я відомий письменник і журналіст, порадив звернутися за інформацією про «чудо-воді» в санепідемстанцію станцію Виноградова і на прощання запропонував мені випити водопровідної води.
Глава Світового Клубу Закарпатців, письменник Алекс Штрай.