Бізнесова "Закарпатська двадцятка" засідала разом із представниками регіональної влади (ФОТО, ВІДЕО)

«Нам спала на думку ідея створити елемент громадського суспільства на чолі із топ-менеджерами підприємств, власниками  бізнесу. Це експертна думка, яку ми доносимо до влади і влада не може не зважати на думку підприємств, які створюють майже 85 відсотків ВВП регіону. І це дуже добре, ця ефективна платформа комунікації визначає проблеми ведення бізнесу, які є в регіоні і шукає їх механізми вирішення. Ми не песимісти, ми бачимо певний поступ і є моменти в яких ми бачимо покращення. Будемо сподіватися, що з цих складових покращення ми зробимо великий прорив і для бізнесу створять такі умови, які є в наших колег за кордоном, тоді ми будемо дуже навіть конкурентноспроможні», - зазначив Голова Федерації роботодавців Закарпаття Володимир Панов. 

Платформа взаємодії  бізнесу («Z-20») мала на меті обговорити проблеми ведення  бізнесу, досягнення, а головне виробити спільну стратегію подальших дій, все аби економіка Закарпаття отримала новий імпульс. Відтак до діалогу запрошений голова Закарпатської ОДА разом з командою управлінців. Олексій Петров наголосив, що готовий співпрацювати з бізнесом, адже розуміє, що від роботи підприємств залежить економіка регіону. Відтак створення позитивного клімату для бізнесу - його основне завдання. Уже окреслено ключові напрями. 

«Усі питання будуть проаналізовані, на рівні регіону я дам доручення, які ми тут відпрацюємо. Найскладніше питання - пролобіювати Закарпатський регіон в розрізі інтересів представників галузі індустріалізації, машинобудівної галузі, яка тут представлена, саме задля надання преференцій, пільг, можливо податкових канікул, вільних економічних зон промислових. Дуже хочеться і відчуваю в цьому підтримку президента надати поштовх економічному розвитку Закарпаття через таке сильне лоббі у Верховній Раді  задля початку економічного експерименту у нашому регіоні, - зазначив голова ОДА.  

Частина потужного бізнесу який входить до Закарпатської двадцятки – це підприємства з іноземними інвестиціями. Це бренди, які відомі на весь світ і які уже роками працюють в області. За словами Володимира Панова наразі важливо зберегти не просто роботу цих підприємств, а самодостатність регіону загалом. « Для мене важливо аби Закарпаття не втратило своє обличчя. Аби підприємства і організації, які пішли із Закарпаття ( типу юстиції, антимонопольного комітету,  фонду майн, спеціалізовані суди, крупні платники податків, які тепер у Львові). Це треба припинити, бо Закарпаття самодостатній регіон і все повинно залишитися тут,  у нас. Ми повинні бути лідерами по євроінтергації», - наголошує Голова Федерації роботодавців Закарпаття.

А для лідерських позицій в цьому напрямі Закарпаття має все необхідне.  В області працюють потужні світові бренди. Вони не тільки зміцнюють економіку Закарпаття, але й працюють за сучасними європейськими принципами. Досвід краю в цьому напрямку може стати прикладом для інших регіонів. Проте ключове завдання - примножувати цей потенціал тут на місці. 

«Більшість людей навіть не знає, що такі відомі компанії знаходяться в Закарпатті і який тут рівень виробництва, який рівень кваліфікації людей, тому це все треба популяризувати, треба привозити і показувати, що це не є щось фантастичне. Люди давно так працюють і цей досвід позитивний присутній тут на Закарпатті і його потрібно вивчати і намагатися розвивати в масштабах всієї країни», - додає Олег Боярин, член Президії Ради Федерації роботодавців України. 

У результаті зустрічі сторони окреслили локальні проблеми, вирішення яких необхідне для покращення бізнес-клімату в краї. Це зокрема відсутність авіасполучення з регіоном; проблеми при перетині кордонів вантажного транспорту через несинхронізовану роботу суміжних пунктів пропуску та відсутність спільних міжнародних пунктів пропуску; неоптимізований перетин кордону в ділових цілях; перевага при закупівлі за державні кошти товарів за критерієм «ціна товару»; регуляторні бар’єри пов’язані із складністю адміністрування податків, постійними змінами нормативної бази у сфері будівництва та державного  архітектурно-будівельного контролю, тривалими державними реєстраційними процедурами; проблеми із регулюванням земельних відносин; відсутність державного стимулювання розвитку бізнесу, зокрема секторальної підтримки, встановлення інвестиційних стимулів,  доступність кредитування та інші. 

Олексій Петров пообіцяв всебічно сприяти вирішенню цих проблем, до того ж не тільки на регіональному рівні, але й пообіцяв лобіювати ці питання у ВР.