Закарпатка Наталія Ондуляк — самбіст, стрілець і... слідчий

У старшого слідчого Ужгородського МВ УМВС у Закарпатській області майора міліції Наталії Ондуляк вимоги до себе дуже високі, а позиція — безкомпромісна: жодних виправдань бездіяльності там, де порушується Закон.

Наталія Ондуляк.

Першого липня виповнилося 45 років від дня створення в органах внутрішніх справ України слідчого апарату. Вітаючи всіх працівників і ветеранів слідства з професійним святом, міністр внутрішніх справ Юрій Луценко підкреслив: завдання, які виконують слідчі, є специфічними та вимагають від них особливих професійних навичок і знань, особистої відповідальності, об’єктивності, дисциплінованості, працьовитості, високого рівня правової культури, глибокого усвідомлення принципів гуманізму, поваги до людини, її прав, честі та гідності.



Старшому слідчому Ужгородського МВ УМВС у Закарпатській області майору міліції Наталії Ондуляк ці якості притаманні. Колеги стверджують, що в Наталії Домінівни вимоги до себе дуже високі, а позиція — безкомпромісна: жодних виправдань бездіяльності там, де порушується Закон. За майже 23 роки роботи в міліції вона неодноразово заохочувалася грошовими преміями, грамотами та відзнаками як УМВС, так і МВС. І справді, майор Наталія Ондуляк сповна віддана службі, чудово володіє прийомами самбо — запевняє, що може голіруч захопити зловмисника та роззброїти його, — та й у стрільбі з вогнепальної зброї в міськвідділі їй немає рівних.



…Народилася Наталя Ондуляк у сонячному Криму, куди її батьки — родом з Ужгородського району — приїхали на роботу в передовий на той час колгосп. Невдовзі родина повернулася на Закарпаття. Ази науки Наталка попервах засвоювала в Дубрівській восьмирічній школі. Після восьмого класу, мріючи стати медсестрою, 15-річна дівчинка поїхала до Берегова вступати в тамтешнє медичне училище. Але не пройшла за конкурсом. Далі було навчання в середнянській школі. Уже тоді в енергійній, волелюбній та кмітливій Наталці однолітки вбачали задатки лідера. Більше того, сильна за характером, вона ніколи не шукала захисту в інших, а навпаки, сама могла будь-кому прийти на допомогу у важку хвилину.



Закінчивши середню школу Наталка разом зі своєю подругою Оксаною Біров вирішила подати документи в міліцію на працевлаштування. Роботу вчорашня школярка розпочала в паспортному столі Ужгородського міськвідділу. Перспективну працівницю невдовзі направили на навчання в Івано-Франківську середню спеціальну школу міліції. На стаціонарному відділенні два роки здобувала спеціальність юриста-правознавця. Жити й учитися в чужому місті було важко: стипендії не вистачало. Добре, що батьки допомагали.



На Закарпаття Наталя повернулася вже лейтенантом міліції. Перша її посада в офіцерському званні — дізнавач відділу дізнання. Через кілька років старанній і працелюбній дівчині керівництво запропонувало інше місце — старшого інспектора штабу, так званого мозкового центру міськвідділу. В 1997 році Наталі Домінівні пропонують відповідальнішу ділянку: слідче відділення. У цьому підрозділі вона працює ось уже дванадцятий рік. Веде досудове слідство в тяжких і особливо тяжких злочинах.



Найважча справа, якою Наталії Домінівні довелося займатися, — багатоепізодне викрадання майна громадян з квартир. Затримання 32-річного Олександра із Запоріжжя, як писали тоді кореспонденти центральних газет, стало гордістю закарпатської міліції. Адже домушник за два роки «обчистив» понад 120 (!) квартир в Ужгороді, Івано-Франківську, Чернівцях, Хмельницькому, Рівному та Вінниці. Лише в одному Ужгороді Олександр обікрав двадцять чотири квартири. За свої діяння він був засуджений до п’яти з половиною років позбавлення волі.



…З теплими почуттями Наталія Домінівна згадує свого наставника, Володимира Поцка, який у той час працював старшим слідчим. Як вважає пані Наталя, завдяки Володимиру Васильовичу вона відбулася як професіонал. Адже він не тільки передав їй набутий досвід, а й навчив людяності. Ця якість для слідчого — обов’язкова.



Катерина КИЙОВИЧ, "Іменем Закону", Закарпатська область,



UA-reporter.com