АНТОН ЗЕЛІНСЬКИЙ: «Захист мальовничої природи Закарпаття від вогню – наша спільна справа»

Відпочиваючи на природі громадяни частенько забувають про правила поводження в ньому. Звичайно, не обходиться без багаття. Саме необережне поводження з вогнем загрожує небезпекою виникнення пожежі в природній екосистемі.

Наслідки останніх обходяться дуже дорого не лише для закарпатської флори і фауни, а подеколи і для здоров’я та навіть життя самих винуватців виникнення вогняної стихії. Ситуацію в регіоні щодо пожеж в екосистемах області розповідає начальник Територіального управління МНС у Закарпатській області.

- Щоденні повідомлення про пожежі у засобах масової інформації засвідчують про погіршення ситуації в регіоні. Невже пожежна обстановка на Закарпатті дійсно така загрозлива?

- Так, дійсно, пожеж у краї побільшало. Якщо говорити мовою цифр, то станом на ранок 3 вересня сталася 1361 пожежа, за аналогічний період 2011 року їх було 769. Таке суттєве збільшення загорань відбулось через пожежі сухої трави та чагарників. У спекотну погоду, яка спостерігається останнім часом у нашому краї займання такого характеру можуть набирати великих масштабів, адже більшість з них виникають на відкритих територіях. Тільки вдумайтесь, із 1361 пожежі – 667 виникало в природних екосистемах області. Для порівняння, за такий же період 2011 року таких виїздів було зафіксовано 204, що є втричі меншими за теперішній час. Від нещадної дії вогню вигоріло близько 1 000 га. сухостою. І це ще не кінець, адже з початком осінніх польових робіт наші краяни знову масово візьмуться за прибирання сухостою та сміття за допомогою вогню, і крива пожеж піде вгору.

- У чому ж криється причина такої невтішної статистики? Невже мешканці Закарпаття є такими безвідповідальними у даній ситуації?

- Нажаль всі знають до чого може призвести неконтрольоване спалювання рослинності, але ніхто не сподівається, що біда трапиться саме з ним. Підрозділи МНС постійно звертаються до громадян через засоби масової інформації з проханнями не проводити безконтрольного випалювання трави, сухотрав’я та чагарників, не використовувати для спалювання сміття легкозаймисті речовини типу бензину. Тим не менше ми з року в рік фіксуємо кілька випадків травмування людей через спалювання сміття за допомогою легкозаймистих речовин. Особливе занепокоєння викликає надходження з кожного району інформації про загорання сміття, залишків сухої трави, рослинності, кущів у місцях розташування газо- та нафтопроводів та інших об’єктів підвищеної небезпеки, поблизу АЗС та суміжних до житлових масивів територій. Такі неправомірні дії громадян призводять до забруднення повітря продуктами горіння, пошкодження унікальної заповідної рослинності, завдають значної шкоди якісному стану ґрунтів а подекуди можуть призвести до справжнього екологічного лиха.

- Але ж пожежі – це не лише знищене й пошкоджене майно громадян, забруднене навколишнє середовище, а значить це великі збитки для держави у цілому…

- Так, нажаль наші краяни особливо не переймаються, що незагашене багаття, чи тліючий недопалок кинутий поблизу лісових насаджень можуть призвести до пожежі в лісі, з величезними збитками. Окрім знищеної флори та фауни величних закарпатських лісів, які є гордістю нашого краю, збитки завдаються й пожежно-рятувальним підрозділам. До слова, виїзд однієї пожежної машини на ліквідацію такого загорання обходиться державі у суму близько 8 тисяч гривень. Не важко підрахувати, що на ліквідацію загорань сухостою та сміття пожежно-рятувальними підрозділами впродовж цього року було витрачено державних коштів на суму близько 5 млн. гривень. Дуже шкода, адже ці кошти держава змогла б витратити на сучасне технічне переоснащення вогнеборців, адже для успішного виконання завдань, покладених на структурні підрозділи МНС, одного професіоналізму самих рятувальників замало.

- Яка профілактична робота проводиться Територіальним управлінням МНС задля упередження пожеж?

- Підрозділами Територіального управління МНС у області протягом року проводиться цілий комплекс профілактичних заходів щодо упередження «вогняного лиха» в екосистемах. Питання запобігання та протидії лісовим пожежам та загоранням сільгоспугідь постійно розглядаються в ході засідань комісій ТЕБ та НС, спільних нарад з представниками Закарпатської ОДА, Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства, Управлінням Держтехногенбезпеки. З метою перевірки готовності лісофондоутримувачів до весняно-літнього пожеженебезпечного періоду та контролю за додержанням вимог Правил пожежної безпеки в лісах, Територіальним управлінням спільно з обласним управлінням лісового та мисливського господарства ще в квітні-травні 2012 року здійснено перевірку лісофондоутримувачів області, на виконання пожежних норм. За результатами цих заходів відповідна довідка була направлена голові комісії ТЕБ та НС Закарпатської ОДА. Протягом травня-серпня працівниками МНС та лісниками проводились рейдові перевірки місць масового відпочинку громадян у лісах Ужгородського, Перечинського, В.Березнянського, Свалявського та Мукачівського районів. Такі рейди за правило, проводяться за участі представників ЗМІ. На сторінках обласних та районних періодичних видань було розміщено 24 матеріали, у Інтернеті та інших електронних виданнях - 312 статей, підготовлено 71 радіовиступ та 33 телевізійні повідомлення, головною тематикою яких є запобігання пожежам у природних екосистемах краю. Для більш наочної інформаційно-роз’яснювальної роботи по території Закарпатської області було розміщено 35 білбордів із закликами берегти ліс від вогню.
А на початку серпня Територіальне управлінням МНС у області спільно з управлінням лісового та мисливського господарства провело тактико-спеціальні навчання на тему запобігання та ліквідації лісових пожеж. В ході навчань кожен структурний підрозділ міг відпрацювати тактичні навички на випадок такої пожежі.

- Невже ситуація з лісовими пожежами настільки складна, і рятувальні підрозділи не можуть нічого вдіяти?

- Хоча на даний час пожежі в екосистемах переважають над іншими проблемами оперативно-рятувальної служби Закарпаття, є випадки коли професійні вогнеборці діяли на упередження, тим самим запобігши загоранню в лісових масивах.
До прикладу, загорання сухостою та чагарників, що сталося 2 вересня поблизу села Ярок, на території «Ужгородського військового лісництва». На місці події працювали пожежно-рятувальні частини №14 та №15 Ужгородського підрозділу МНС та працівники лісового господарства. На залишились байдужими й місцеві мешканці, які теж надавали посильну допомогу рятувальникам.
Завдяки спільним зусиллям, швидким та злагодженим діям рятувальників пожежа була ліквідована, тільки за 4 метри від лісових насаджень. Зауважимо, що нещодавно, 27 серпня, бійці МНС вже виїжджали на загорання сухостою в даний населений пункт. Тоді рятувальники спільно з лісниками також зупинили вогняну стихію упередивши загорання лісового масиву.

- Антоне Федоровичу, детальніше, будь ласка, про співпрацю з органами, які переймаються проблемами охорони екосистем.

Хотілося б відзначити позитивні зрушення в даному напрямку. Якщо раніше бійці МНС один на один боролись з стихією при спалюванні сухотрав’я, то зараз відбуваються позитивні зрушення. Так, буквально днями з ініціативи Прокуратури Закарпатської області відбулось засідання міжвідомчої координаційної наради за участю всіх правоохоронних органів краю, Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства, Управління Держтехногенбезпеки, Державної екологічної інспекції та Територіального управління МНС у області. Темою даного засідання як раз було вироблення спільних заходів по боротьбі з пожежами в лісах та екосистемах Закарпаття. В ході наради було виявлено ряд недоліків між відомствами у галузі інформування та взаємодії, які заважали ефективній роботі по запобіганню цієї біди. Як колишній працівник правоохоронних органів, хочу висловити надію, що ця нарада призведе до покращення взаємодії всіх служб, які повинні брати участь в боротьбі з цим негативним явищем.
Такий невтішний стан справ у сфері забезпечення пожежної безпеки який є на сьогодні в області потребує негайної активізації усіх правоохоронних та контролюючих органів та спільної роботи щодо належного виконання завдань по упередженню надзвичайних подій.

- Одним з нагальних питань цього року є горіння сміттєзвалищ. Як саме ви долаєте цю проблему? Адже горіння побутових відходів несе велику загрозу для людей та навколишнього середовища.

- Дуже шкода, що з актуальним на даний час питанням горіння сміттєзвалищ Територіальне управління МНС залишилось наодинці. Хотілося б відчути підтримку з боку органів місцевого самоврядування та виконавчої влади а також комунальних підприємств, на яких згідно з законом покладено відповідальність за організацію збирання і видалення відходів та створення полігонів для їх захоронення. Зізнаюсь, мені як уродженцю мальовничого краю, серце крається, коли я бачу, як люди по-варварські викидають сміття посеред вулиць. Вважаю що так далі продовжуватись не може. На даний час на території Закарпатської області функціонує тільки 37 сертифікованих сміттєзвалищ, а близько 300 є стихійними, відповідальність за які ніхто не несе. Тому на часі, залишається проблема горіння сміттєзвалищ. Так, в цьому році нам вже 13 разів доводилось гасити сміття та 83 рази виїжджати на гасіння різного мотлоху в населених пунктах області.

Такі пожежі можуть призвести до справжнього екологічного лиха. Процес горіння на сміттєзбірниках супроводжується цілим букетом отрут і токсинів. Варто пригадати пожежу, що виникла на полігоні побутових відходів у місті Берегово, коли майже три доби пожежні підрозділи оперативно-рятувальної служби Закарпаття гасили сміттєзвалище. Пожежа була складною, адже вогонь охопив майже 4,5 га сміття. Усього на місці події працювало 16 одиниць техніки та 58 чоловік особового складу. До слова, честь і хвала цим людям, котрі у таких тяжких умовах – спека, сморід від задушливого диму – успішно продовжували боротьбу з вогняною стихією, поступово її перемагаючи. А причиною загорання став все той же людський фактор. Аналогічна ситуація складається і у місті Чоп та Іршавському районі, де вже декілька тижнів на гасіння сміттєзвалищ залучаються техніка та особовий склад наших підрозділів.

- Хотілося б повернутись до питання лісових пожеж. Адже таких масштабних загорань у лісах Закарпаття не було зафіксовано вже більше 10 років. В чому причина, невже й тут присутній людський фактор?

- Так, на жаль цьогорічна статистика вражає. З початку року біло-червоні автомобілі оперативно-рятувальної служби Закарпаття вже 8 разів виїжджали на загорання у лісових масивах області, проти 3 за аналогічний період 2011 року. Дуже прикро, що неодноразові звернення МНСників до громадян не дають бажаних результатів, і основною з причин таких загорань залишається людський фактор. Проте лад треба навести й підприємцям орендарям, які повинні надавати активну допомогу (технікою, людьми) на випадок гасіння лісової пожежі. За правило коли стається біда, увесь тягар ліквідації пожежі лягає на професійні рятувальні підрозділи. Гасіння загорань у закарпатських лісах ускладнюється ще й тим, що більшість з них ростуть в гірській місцевості. А це значить – круті схили, вкриті сухостоєм та чагарниками, які стають гарною поживою для полум’я. Гасити такі пожежі важко ще і через відсутність джерел, придатних для забору води пожежними автомобілями. Звичайно, для належного протипожежного захисту наших лісів потрібно чимало чинників, скажімо, належне забезпечення лісництв необхідними засобами пожежогасіння та протипожежним устаткуванням.

- Чи існують якість матеріальні засоби впливу у вигляді штрафних санкцій на безвідповідальних громадян?

- Кожен з нас, напевно бачив у телевізійних новинах кадри страшних лісових пожеж на території Греції, Іспанії, Росії, Португалії, в гасінні яких, окрім вогнеборців, беруть участь літаки, гелікоптери та підрозділи збройних сил. Матеріальні збитки від цих явищ катастрофічні, та оцінюються мільярдами доларів. Відразу постає питання: «Хто буде нести відповідальність за такі катастрофічні наслідки? Хто винен в цьому?» Доречи, за останньою інформацією, тільки в Португалії за підпали поліція заарештувала близько 50 громадян. А що у нас?

Так, звісно, згідно з статтею 77-1 Адміністративного Кодексу України за самовільне спалювання сухої трави без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища передбачається штраф у розмірі – від 170 до 340 грн. на громадян, та від 850 до 1190 грн. на посадових осіб. Але Територіальне управління не має у своїх повноваженнях функції накладання таких штрафів, це знаходиться в юрисдикції органів Державної екологічної інспекції. Ще одним важливим аспектом є те що в більшості випадків у громадян не вистачає мужності зізнатись, що саме їхні дії стали причиною некерованого вогняного дійства, і вони просто зникають з місця події. А може ще й тому, що бояться відповідальності й відповідних штрафних санкцій.

Повністю самоусунулись від виявлення осіб причетних до виникнення пожеж керівники органів місцевого самоврядування, на території яких стаються ці пожежі. Вони добре знають, кому належить та чи інша ділянка поля чи чагарника. Думаю, що саме координаційні дії Прокуратури Закарпатської області зрушать цей віз бездіяльності з місця.

Хочеться вірити в те, що з кожним днем наші ліси ставатимуть все більш захищеними від пожеж, проте ні держлісгоспи ні оперативно-рятувальна служба з цим не впорається без допомоги громадян, яким в лісах слід бути максимально обережними при поводжені з вогнем та суворо дотримуватись правил поведінки в лісових масивах, щоб не наражати себе на небезпеку і не завдавати роботи іншим. Ми повинні спільними зусиллями вогнеборців і всіх мешканців Закарпаття зробити все, щоб зберегти нашу «Срібну землю» від знищення її вогнем.
ТУ МНС у Закарпатській області