Злочинність і безкарність - через призму замаху на життя Сергія Слободянюка

УВС та прокуратурі Закарпаття присвячується...

Подія дуже резонансна, щоб забути за неї навіть і через 20 років. А за ознакою бездіяльності міліції і слідчих органів прокуратури Закарпаття у розслідуванні цього злочину тягне на порівняння з чисельними вдалими і невдалими замахами на життя видатних політиків і ділових людей України, котрі комусь завадили чинити свої чорні масонські справи на теренах нашої держави. Не винятком у цій шерензі зла став і замах на вбивство відомого закарпатського політика, начальника обласного управлін-ня по туризму та курортах, лідера учасників Афганської війни та бойових конфліктів краю Сергія Слободянюка.
Коротко нагадаємо про обставини замаху на життя Сергія Слободянюка у 2003 році:
"19 червня близько 9-ї години вечора в Ужгороді біля власного будинку по вул.Закарпатській було звіряче побито начальника управління по туризму та курортах Закарпатської облдержадміністрації, голову обласної організації Української Спілки ветеранів Афганістану, голову громадської організації "Місто", народного депутата ВР України 13-го скликання, депутата Ужгородської міської ради Сергія Слободянюка. Невідомі напали на нього, тільки-но він зупинив свою машину. Били чимось важким і тупим, при цьому білшість ударів прийшлося на голову. Дружиною, що знайшла свого чоловіка, спливаючого кров'ю, біля воріт, були негайно викликані "швидка" та міліція. Доставленому в міську клінічну лікарню Сергію Слободянюку лікарі змушені були робити термінову операцію на обличчі: у людини виявилися зламаною челюсть, надірвані обидві губи, ушиб мозку, велика гематома від жорстоких ударів. Міліція, що прибула на місце події, опитала всіх сусідів, однак практично безрезультатно: тільки одні з них пригадали, що незадовго перед цим чули різкий старт якоїсь автівки, але якої саме, вони не бачили. Правоохоронцями відразу ж були задіяні всі передбачені в таких випадках заходи реагування, на місці НП побував начальник обласного УМВС, який узяв цю справу під особистий контроль………".
Коли на тихій вулиці обласного центру трапився цей мерзенний злочин, закарпатці здригнулися від гніву, але правоохоронці й досі не можуть знайти сліду, як після човна на воді.
Не дивлячись на відмову Сергія Слободянюка коментувати події річної давнини, редакція "Репортера", зважаючи на громадську небезпеку цієї справи, все ж подає власний коментар того, що відбувалося вже після скоєння "невідомими" цього злочину.
Є два варіанти: 1-й - міліція розшукує, збиваючися з ніг, прокуратура контролює хід розслідування, але справа настільки складна, що місцеві правоохоронці, вичерпавши весь свій по-тенціал, склали руки; 2-й - мотиви скоєння злочину відомі, замовники і організатори відомі також, є навіть коло осіб, що ду-же змахують на безпосередніх виконавців, а справа не розслідується.
Щодо першого варіанту. Громадсько-політична діяльність Сергія Слободянюка відома, полі-тичні або "бізнесові" опоненти - також. Мотивація злочину, з огляду на його депутатську і громадсько-політичну діяльність, ві-до-ма також. Зокрема, те, що принципова позиція Сергія Слободянюка заважала криміналітету здій-снювати свої оборудки через міську владу. Ця позиція не давала кримінальним елементам можливості безперешкодно, по-хижацьки приватизовувати міські комунальні об'єкти, безпардонно привласнювати земельні ді-лянки Ужгорода. А тому місцевий кримі-налітет, переляканий намаганнями громадського об'єднання "Місто" та депутатської групи "Місто", які очолює Сергій Слободянюк, вивести економіку обласного центру з "тіні" на світло позитивних реформаторських перетворень, готовий іти на все, аби й надалі зберігати свої "тіньові" надприбутки, щоденно грабуючи 128 тисяч ужгородців.
Ще одна з можливих причин цього злочину полягає у політичному протистоянні. Комусь в Ужгороді чи на Закарпатті не подобається принциповість Сергія Слободянюка. Можливо, комусь через нього бракує політичної чи адміністративної влади. А може хтось просто-напросто розчищає собі шлях на майбутні парламентські та місцеві вибори...
Так чи інакше, але правоохоронці не зробили навіть спроби з'ясувати всі ці обставини. А загалом ще й заважали проведенню слідства. Ну а з огляду на те, що обставини справи лежать на поверхні, 1-й варіант відкидається.
Щодо другого варіанту: справа свідомо не розслідується. Причини - гроші, які передано злочинцями тим, хто контролює хід справи. Цим "хтось" може бути дехто з від-повідальних працівників міліції - з колишніх і діючих, хто сам є учасником цього злочину.
...І керівництво МВС України, і відповідальні працівники Генеральної прокуратури, і губернатор, виявляється, даремно запевняли, що виконавці будуть обов'язково знайдені. Їх щире бажання не знайшло втілення в конкретних справах "відповідальних" працівників.
…Треба сказати, що ганебним є відсутність упевненості ужгородців у неможливості нових загострень криміногенної обстановки в місті. Використовуючи ситуацію, коли населення розділене на численні прошарки з протилежними, подеколи на-віть антагоністичними інтересами, окремі антидержавницькі політичні сили роблять спроби штучно викликати хаос, політичні та інші протистояння, щоби в мутній воді ловити свою вигоду. Вони не гребують залучати навіть бандитсько-кримінальні елементи (одягнуті подеколи навіть у світлі парламентські шати): останні тероризують населення та виконують "замовлення" на державних та політичних діячів, котрі стоять на державницьких пози-ціях. Цими силами задіюються також окремі особи з депутатською недоторканністю, внаслідок чого правоохоронні органи Ужгорода та Закарпатської області реагують стримано, а деколи і взагалі нічого не роблять. А інколи й свідомо протидіють, як це відбувається в ситуації з розслідуванням вищевказаного злочину.
Все це разом узяте призвело до того, що в обласному центрі Закарпаття бандитські елементи почуваються нині привільно і безкарно.
Таку тенденцію красномовно показує річниця нерозкритого замаху на життя Сергія Слободянюка.