ЯКИМ МАЄ БУТИ ПРАПОР ЗАКАРПАТТЯ?

В Ужгородському прес-клубі відбулася презентація книги дослідника закарпатської історії та геральдики Олексія Філіппова «Питання створення прапора Підкарпатської Русі», побудованої на архівних матеріалах, документах Цивільної управи, Ужгородської, Мукачівської та Велико-Севлюшської жуп чехословацької доби, яких раніше, за словами автора, не торкалася рука жодного ужгородського історика.

Як відомо, Закарпатська облрада призупинила процес обрання прапора області. «Я підтримую таке рішення, оскільки суспільство наразі не готове до прийняття прапора, існують розбіжності у поглядах стосовно цього, а історики, причетні до процесу прийняття рішення, вважаю, досконало не вивчили це питання, прозвучало надто мало наукових думок», — сказав Олексій Філіппов. Крім того, знавець геральдики та семіотики стверджує, що у такій справі недопустимий некваліфікований підхід, оскільки при виборі прапора та герба слід добра знати правила їх створення, історію краю, науки геральдику та вексилологію.

«У 2006 році у видавництві «Карпати» вийшла моя перша книжка з питань геральдики «Таємниця герба Підкарпатської Русі», де на основі архівних джерел Центрального державного архіву Чеської республіки в Празі та Державного архіву Закарпатської області України я показав історію створення і тлумачення герба краю в 1920 році. Там же зазначив, що «жодний український науковець не побажав ознайомитися з архівними документами про історію створення цього герба». Вони на власний смак вигадували довільні тлумачення герба Підкарпатської Русі, який у 1990 році став гербом Закарпатської області. Я подарував книгу голові облради М. Кічковському і розповів, що під час спілкування з колегами із сусідніх країн мені соромно відповідати на незручні запитання, чому в Україні геральдичні символи не відповідають європейським правилам геральдики і вексилології, — каже автор презентованого дослідження. — Наслідком цієї дії стало рішення обласної ради про оголошення конкурсу на створення проектів прапора Закарпатської області. Депутати визначили склад конкурсної експертної групи у кількості 13 осіб. Відповідно до засад геральдики вони повинні були обрати найкращий проект для його наступного юридичного затвердження. Але на науково-практичній конференції «Символіка Закарпаття: традиції і сучасність» 16 лютого 2007 року в Ужгороді я побачив, що рівень знань більшості ужгородських науковців, що виступали у залі облради, залишився таким, яким був наприкінці 80-х років ХХ століття, коли всюди точилися гострі суперечки під час виборювання Україною державної незалежності й було не до справжньої науки».

У своїй другій книзі Олексій Філіппов дослідив перипетії подій далекого минулого нашого краю: «Я побачив, що у 20-роках теж існували два табори, тривали суперечки щодо прапора і представники обох сторін також не знали правил геральдики. Матеріал книги побудований на архівних матеріалах, яких досі не торкалася рука жодного ужгородського історика, тому вони не можуть бути експертами в цих питаннях, а Закарпатська область повинна почекати ще деякий час із визначенням свого прапора».

«Я довго не втручався в суперечку, яка виникла між сучасними представниками різних політичних напрямків. Одні агітували за варіант Художнього інститут, інші – за проект, який висунула Народна рада русинів Закарпаття. Лише у грудні 2007 року на засіданні в Ужгородському прес-клубі реформ я заявив, що обидва проекти, що планують винести на сесію облради, не відповідають правилам вексилології, а сама суперечка нагадує мені повторення подій у 20-х роках минулого століття довкола створення прапора Підкарпатської Русі», — каже О. Філіппов. Натомість дослідник запропонував власний варіант, на якому використав усі чотири кольори закарпатського герба — синій, жовтий, білий та червоний.

Він також висловив здивування тим, що експертна група обрала найкращим для Закарпатської області України проект прапора, зроблений авторською групою Закарпатського Художнього інституту. Він мав символізувати чотири «закарпатські» комітати, що були з XIII століття до 1919 року адміністративними одиницями Угорського королівства. «Такий прапор був би цілковитим проявом сепаратизму, оскільки комітати ніколи не були українськими, а були складовими Угорського королівства», — каже Олексій Філіппов. Він також зауважив, що презентована книга — лише початок його досліджень з геральдики краю.