Закарпаття: Шлях до лісових орденів!

З Чорнотисянського лісництва Ясінянського лісгоспу остання стихія наробила багато лиха. За словами лісничого очевидця - Василя Васильовича Максим'юка, лісничого вищеназваного лісництва, при паводку вода забрала багато лісу. За його розрахунками, більше 1500 (тисячу п'ятсот) метрів кубічних ділового лісу пішло, як пише відомий закарпатський поет Павло Чучка, долу водою.

Правда пішло з франко лісосіки ( тобто майже з пня?) – цікаво вода вже забирає діловий ліс прямо з гір. Винне, очевидно, глобальне потепління, яке насилає на наші гори тропічні тайфуни, які вітром і струменями дощу буквально змивають з гір смереки. Бо кожен лісівник добре знає, що смерека має поверхневу кореневу систему, яка впирається у материнську породу – скелю, але не закріплюється. А потепління йде так швидко, що еволюція смереки за ним не встигає.

Таким чином і пішли бокори гет водою до мадарів. Бригади бокорашів - наші предки - добре потішилися би такій продуктивності роботи. Залишимо стихію, хоч у нас дуже добре навчилися списувати людську жадобу і непрофесійність на стихію. Тому прихожу до висновку, що, на жаль, для керівництва, в тому числі і лісового, стихія – це радше щастя, аніж трагедія. Приходить час жнив. Можна списати усі гріхи і, на додачу, прихопити ще стільки ж. І готові чекати наступної стихії. Тому найефективнішим методом боротьби із наслідками «паводків», і «кислотних дощів», і «глобального потепління» виявляється боротьба із залишками здорової ділової смереки, яку не встигли знищити вищеназвані стихійні явища. Не можу не зауважити, що всохла і звалена вітром смерека залишається на місцях як пам'ятка «розглулу стихії». Цими пам'ятками можна, зокрема, помилуватися, заїжджаючи потягом у Закарпаття вздовж колії. таку смереку стихія не несе, немає, очевидно, «ефекту парусності», бо немає хвої.

Повернемося до Чорнотисянського лісництва Ясінянського лісгоспу, де перевірками цього року було виявлено майже 2000 (дві тисячі) метрів кубічних самовільних та безбілетних рубок. Хоч перевірки проводилися силами лісгоспу і бралися порушення лише поверхово, цифра говорить сама за себе. Якщо вірити словам працівників цього лісництва, то там, тобто на Чорнотисянському лісництві, самовільних рубок у п'ять разів більше (мова йде про цифру близько 10000(десять тисяч) метрів кубічних. Не хочу бути нудним, але думаю, що за офіційною версією все пішло на «ліквідацію наслідків паводку». А що ж відбувалося насправді?

На Чорнотисянському лісництві розширені майже всі лісосіки, фактична їх площа суттєво перевищує встановлену документами. При рубці фактично вилучено деревини удвічі більше, ніж дозволено лісорубним квитком. Наприклад - урочище Левковець, квартал 5\32, урочище Плицький, квартал 10\26 і багато ще лісосік. Під видом вітровалів та буреломів зрубані майже всі 100-200 метрові водоохоронні зони цього лісництва.

Звісно, ніхто не ріже худобу, яка добре вдоїться. Тому все зводиться до чергові вибриків погоди, яких потрібно дочекатися, щоб інші, «фінансові» зливи встигли завершити свій плин і жодна крапля не випала із «відерця».
Павло Гарний, мешканець Закарпаття (з пошти редакції)