Останній закарпатський бокораш помер за кілька місяців до початку відновлення музею лісу і сплаву (ВІДЕО)

Кожен експонат музею – частинка історії Міжгірщини. Усі вони розповідають чим жили та як працювали бокораші – люди, які сплавляли річками ліс. Більшість – лише макети, а тому зроблені не в натуральну величину. Та є і такі, що можна було б використати навіть зараз.

Окрім різноманітних предметів побуту та інструментів побачити тут можна і чимало світлин, є тут і одяг, в якому бокораші сплавляли ліс. Ну, а найбільший експонат музею стоїть надворі - великий макет бокора.


У довжину бокор міг досягати до двохсот, а то і трьохсот метрів, залежно від довжини стовбура самого дерева, з якого був зроблений.


В залежності від величини бокора та об’єму деревини, яку сплавляли, визначали і кількість бокорашів.


Щоб люди пам’ятали про героїчну працю верховинців, колись на річці відкрили музей лісосплаву, існувала тут і гребля. Та потужна повінь наприкінці минулого століття зруйнувала унікальний об’єкт. Буквально якийсь місяць тому тут взялись його відновлювати. На це передбачили кошти з державного бюджету.


Ще місяць тому усі експонати зберігались в одному з офісних приміщень НПП «Синевир», зараз вони повернулись туди, де були з моменту створення музею лісосплаву. Будівлю музею вже перекрили та попереду відновлення самої греблі. Місцеві кажуть, тих, хто займався важкою справою – сплавом лісу вже не залишилось. Останній бокораш помер кілька місяців тому у віці 95-ти років. Та пам’ять про цих героїчних людей жива і досі.