На закарпатті знайшлося подружжя з півсотнею дітей

На Закарпатті живе особлива родина – подружжя Марія та Василь Луцьо за 13 років виховали 67 дітей без жодної допомоги від держави.


Історія сімейства почалася з того, що його глава побачив по телевізору передачу про дітей-сиріт і дуже розчулився. Тоді чоловік запропонував дружині прийняти в дім одного з них, пише "Високий замок".


Сама Марія Іванівна двадцять років пропрацювала у пологовому будинку і за цей час не раз бачила, як горе-матусі відмовляються від власних немовлят, лишаючи їх напризволяще у медичному закладі. Тож жінка охоче пристала на пропозицію чоловіка.


Тоді сім'я мала великий будинок в Ужгороді, чоловік займався бізнесом, не бідували. Спочатку подружжя почало возити в інтернат солодощі, одяг та іграшки від церковної громади. Щотижня, в неділю, забирали кількох сиріт до себе на обід.


На виховання вирішили брати тих, хто закінчує школу і кому немає куди йти після інтернату. Для початку прийняли трьох дівчат.


Потім до них приєдналися кілька хлопців. Але з часом подружжя переконалося: виховувати різностатевих підлітків важко, бо "грають гормони", тож відтоді приймали лише дівчат.


Кожній дитині Луцьо допомагають знайти свій шлях у житті – видають заміж, знаходять роботу, окреме житло. А потім відчиняють свої двері для нових вихованців. Наразі в будинку їх мешкає 9. Але було й таке, що одночасно жили аж 16 дівчат.


До речі, щоб усім вистачало місця, для сиріт збудували величезний будинок у селі Палло Ужгородського району. Там є усе необхідне – просторі кімнати, вітальня, кухня і навіть спортивна зала.


Марія Іванівна намагається привити "донькам" любов до домашнього затишку, куховарства, навчає їх прибирати і дбати про сімейне вогнище.


"Щороку комусь вибиваємо житло, хоча б у гуртожитку, хтось іде на свій хліб. Усі наші дівчата чи навчаються, чи працюють. Наприклад, швачками, кухарями, майстром з манікюру. Наша мета як батьків – навчити їх жити серед людей, стати хорошими мамами та дружинами. Цього року беремо ще двох", - розповіла названа матір.


Варто зазначити, що за 13 років сім'я Луцьо жодного разу не скористалася державною підтримкою.


Адже офіційно не вдочеряє дівчат і не є ані будинком сімейного типу, ані прийомною родиною.