ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Довбушеві скелі – туристична візитівка закарпатської Рахівщини! (ФОТО)

    29 березня 2024 п'ятниця
    74 переглядів
    На Довбушеві скелі можна піднятися тільки зі спеціальним спорядженням

    Не доїжджаючи до Рахова, вздовж Тиси розташувалося колоритне село Костилівка (до 1946 року була назва Берлибаш).
    Оскільки тут мало землі, то люди побудували свої скромні хати на берегах.

    На дев’ятому гуцульскому фестивалі "Берлибаський бануш”, який відбувся у травні 2016 року, організатори презентували два туристичні об’єкти – скелі Кохання і Пам’яті, що знаходяться на протилежних боках села.
    Неподалік автобусної зупинки встановлено інформаційний стенд з фотографіями й описом туристичної візитівки села – геологічних пам’яток природи місцевого значення «Скелі-стрімчаки».
    Скеля Кохання височіє зліва від траси над лісом на виїзді із села до сусіднього Рахова. Біля її підніжжя є стенд про родзинку, лавиці для перепочинку, ящик для сміття, а також нещодавно поставлений дерев’яний місток через потік.
    Підйом – досить крутою стежкою зі сходами поміж дерев, тому на скелю можна піднятися тільки зі спеціальним спорядженням. За словами місцевих експертів, її висота 90м.
    - На цьому місці 1958 року знімали три епізоди фільму про Олексу Довбуша, зокрема, посвяту в опришки. Поруч ще живе жінка, яка пам’ятає зйомки, – каже депутат Рахівської районної ради Юрій Сас. На стенді якраз розміщено кадри фільму. Юрій також розповів романтичну легенду про двох закоханих, які стрибнули з вершини, бо батьки дівчини були проти майбутнього зятя-чабана.
    На відміну від попередньої вершини, на скелю Пам’яті можуть піднятися всі бажаючі. Вона значно нижча, та і спіральний шлях до неї набагато легший. Звідси видно ціле село. Сільський голова Інна Маскалюк пояснила, що камінь названо так на згадку про 1863 р., коли в селі лютувала пошесть. Її жертв поховано десь в околицях скелі. На обох вершинах встановлено дерев’яні хрести.
    Тетяна Грицищук, фото автора

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору