Експерти розповіли про справжнє походження Масляної

Знавці автентичних традицій нагадали, що в Україні не існує свята Масляної.

Етнологи, культурологи, фольклористи та релігієзнавці обговорили у Львові автентичні проблеми та розповіли про те, як підробляють українські звичаї російськими. Зокрема мова йшла про вигадане "свято" Масляної, якого в Україні не існувало, повідомляє Львівський портал.

Масляна - не є українським святом. Саме такого висновку дійшли експерти під час обговорення.

"У православ'ї спостерігають феномен двовір'я: поєднання християнських звичаїв і традицій з язичницькими. Має місце певний симбіоз. Щодо святкування Масляної – для нашого регіону це не є традиційно. Проте в людей прийнято перед Великим постом наїдатися варениками, маслом, сиром – тим, що під час посту заборонено. Та таке святкування, як і святкування коляди, гаївок, Івана Купала не є офіційним християнством, а народним", – каже релігієзнавець Михайло Кобрин.

"Масляна – це похідна форма від російської назви Масленница. Проте, все одно штучна. В нашій країні прийнято готувати вареники з сиром, в Польщі – пончики, в Росії – млинці… В радянський час такі штучні святкування забезпечувалися на державному рівні, зараз вони за інерцією насаджуються в нашій країні. Хоча ми маємо власні самобутні національні традиції", - вважає етнолог і кандидат історичних наук Юрій Пуківський.

"Традиція святкування Масляної спостерігається в Києві, Харкові, Херсоні тощо – тобто в центральних та східних областях. Натомість вона суто російська. Це свято активно пропагують, хоча раніше святкування Масниці в Україні, як такого, не було. Українська культура – постколоніальна культура. Українські традиції намагаються активно нівелювати. Найбільша проблема в тому, що зараз відбувається підміна понять", - стверджує культуролог і кандидат філософських наук Оксана Дорморіз.

"Так, у східних областях святкування Масляної має місце. Натомість у Львові це явище викликає щонайменше подив. Що ж відбувається? Відбувається насадження чужих традицій на український ґрунт. Ми ж не проти інших традицій. Але називати їх українськими – це фальсифікація", – вважає аналітик Олександр Лавринович.

"Раніше родина була оберегом звичаїв і традицій. Батьки вчили дітей розрізняти власне українське. Сьогодні діти пішли в дитячі садки та школи. Там відсутнє просвітлення дітей у питанні власне українських звичаїв та традицій. Школа реагує на суспільні тренди, на так звану "попсу". Впроваджувати дослідження українських національних тенденцій необхідно на шкільному рівні", – переконаний педагог і фольклорист Ігор Бущак .

Експерти вважають, що трендом слід робити саме українські традиції.