Пасажирський транспорт у місті Ужгород: Чи насправді все так погано?

Студенти-практиканти УжНУ провели дослідження у сфері пасажирських транспортних перевезень м. Ужгорода.

Проблеми у сфері пасажирських транспортних перевезень м. Ужгорода відомі будь-якому пересічному громадянину, який користується цим видом послуг, але як багато людей зважають і на інший бік медалі: поступові позитивні зміни, які відбуваються у цій сфері?
Під час проходження виробничої практики на базі Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області студенти 4 курсу, напряму «Менеджмент», факультету міжнародної політики, менеджменту та бізнесу (МПМБ), ДВНЗ «УжНУ»: Антонь М., Беца М., Плиска І., Ножов Е., Свистак Н., Харкава А., Яцола Т.,Сабадош О. під керівництвом асист. Ващук М.О. В., зав. кафедри проф. Черленяка І. І., та начальника управління Слободянюка С. М. детально дослідили нагальне питання організації менеджменту, логістики та безпеки у сфері пасажирських транспортних перевезень м. Ужгорода.
У ході проведених досліджень було розроблено опитувальні листки для пасажирів та водіїв міського транспорту. Після опитування пасажирів міських маршрутних транспортних засобів було отримано несподівані, на наш погляд, результати, які чисельно відображені у табл. 1.
Таблиця 1






Як видно з даних табл. 1 більшість опитаних громадян користується міським транспортом кожен день (57,81%), задоволеність якістю перевезень є задовільною (54,6%). В середньому технічний стан маршрутних транспортних засобів опитані оцінюють майже на 5 з 10 балів, а чистоту – на більше ніж 4 з 10 балів. Третину опитаних пасажирів влаштовує графік роботи автобусів, а половина бажає, щоб вони їздили частіше.
Наразі половину пасажирів не влаштовує місткість маршрутних транспортних засобів, деякі з маршрутів опитані вважають занадто завантаженими (№ 8, 58, 6) в деяких частинах дня через надмірну кількість студентів, які ними тоді користуються. Третину пасажирів влаштовує тариф за перевезення, інша третина вважає його терпимим, а решта – дорогим. Більшу половину опитаних влаштовує метод здійснення оплати за проїзд. Серед опитаних громадян найчастіше використовуваним виявився маршрут № 14.
Проблемою є те, що майже 90% опитаних непоінформовані щодо графіку роботи автобусів. Більшість опитаних вважає, що саме власники транспортних засобів та управління перевезеннями найбільш негативно впливають на якість перевезень загалом. Серед опитаних майже 80% бажають змін у сфері пасажирських транспортних перевезень, з яких майже половина мають декілька ідей стосовно цього.
В свою чергу, опитування водіїв міських маршрутних транспортних засобів дало наступні результати, які чисельно відображені у табл. 2.
Таблиця 2





Проаналізувавши відповіді водіїв (табл.. 2), було виявлено, що 80% влаштовують умови праці, середня кількість рейсів за день складає 8, середня кількість робочих годин – 12, робочих днів – 5. 70% водіїв незадоволені місткістю автобусів. В середньому технічний стан маршрутних транспортних засобів опитані водії оцінюють майже на 6 з 10 балів, а чистоту – майже на 7 з 10 балів.
Водії вважають, що саме пасажири найбільш негативно впливають на якість перевезень загалом, але до їх поведінки більшість з них ставляться нейтрально. Водіїв влаштовує їх графік роботи, маршрути, тариф за перевезення та метод здійснення оплати за нього. Практично всі водії незадоволені заробітною платою, але, в той же час, вони не бажають змін.
Після проведення всіх опитувань студенти відвідали відділ транспорту, державних закупівель та зв’язку Ужгородської міської ради, який очолює Бобик Петро Іванович,який проінформував нас про стан справ у сфері пасажирських перевезень у місті. Так , на даний час місто Ужгород обслуговує 5 перевізників, 152 транспортні засоби на 25 маршрутах. Минулого року ця кількість складала 184 транспортні засоби малої місткості, але після 4 місяців досліджень пасажиропотоку було обліковано кількість пасажирів за день, які користуються послугами міських пасажирських транспортних перевезень – 68 тисяч осіб. Після цих досліджень було знято з маршрутів 32 транспортні засоби, в той час як пасажиромісткість збільшилася на 15 тисяч місць, було вирішено проблему простоїв транспортних засобів, рівномірно розподілено кількість маршрутних транспортних засобів відповідно до потоку людей та оптимізовано графік їх роботи протягом всього робочого дня.
Керівник підрозділу зауважив, що для кожного маршруту був складений графік та інтервал руху, а також в кожному транспортному засобі встановлено GPS-контроль, за допомогою якого відслідковується рух транспортних засобів на карті відповідно до їх графіку, а також є можливість у динаміці відслідковувати ці процеси.
Тобто, якщо раніше такий контроль здійснювався 12 особами, то зараз це має змогу робити одна особа чітко і точно. Якщо хтось з водіїв пошкоджує GPS (кожен водій купляв GPS-навігатор за власні кошти), то йому не нараховується компенсація за пільгові перевезення.
Ще одним з нововведень є те, що будь-яка особа має можливість подивиться розклад руху на сайті міської ради і відслідкувати, де потрібний їй маршрут знаходиться на певний момент часу. Також є можливість завантажити мобільний додаток Dozor City для Android, на який покладені такі ж функції. На жаль, про це мало хто знає, як свідчать результати опитування пасажирів.
Наступне питання стосувалося пільговиків, загальна кількість яких в м. Ужгород складає 40 тисяч осіб На цей рік з держбюджету було виділено 13 млн. грн. для компенсації водіям, з яких профінансовано 8 млн. грн. Було розглянуто ще одне питання щодо методу оплати за проїзд, про що голова відділу розповів про можливі зміни, такі як введення електронного квитка, але для цього потрібно близько 1 млн. євро та законодавчо встановлене нормативно-правове забезпечення.
Одне з найважливіших питань стосувалося того, чи може громадський транспорт бути прибутковим та безкоштовним одночасно? Проблеми починаються зі скарг перевізників та міської влади на низькі вартість проїзду в громадському транспорті – «замало прибутків, невигідно працювати». І основним аргументом перевізників при піднятті цін є те, що їм невигідно працювати на таких умовах. А міські ради та міськвиконкоми теж зітхають – «громадський транспорт невигідний, ми втрачаємо гроші».
Так от – громадський транспорт апріорі невигідний. Він не може бути вигідним і не повинен бути вигідним. Європейський та американський досвід свідчать, що громадський транспорт потрібно дотувати. Наприклад, Варшава у 2015 році витратила на дотації на громадський транспорт понад 4 мільярди євро, що становить третину її бюджету. Місто не обов’язково повинне на усьому заробляти, іноді його функція – забезпечити комфорт та зручності мешканцям та гостям міста. Тому одним з пріоритетних напрямів діяльності відділу транспорту, державних закупівель та зв’язку є створення комунального підприємства, що дасть змогу брати участь у грантах ЄБРР.
Отже, аналізуючи результати опитувань та надану інформацію службовцями Міської ради та управління транспортної безпеки в Закарпатській області, студентами-практикантами було розроблено наступні рекомендації та пріоритетні напрями розвитку:
1. Потрібно збільшити поінформованість серед громадян щодо змін та нововведень у сфері пасажирських транспортних перевезень міста Ужгорода, особливо щодо розкладу руху маршруток. Для цього потрібно роздруковувати на кожній зупинці розклади або, що краще, ввести електронне табло, яке буде показувати, через який проміжок часу прибуде потрібний вам маршрут, а також поінформувати людей про сайт міської ради, де вони можуть слідкувати за рухом міських транспортних засобів.
2. Введення електронного квитка є необхідним кроком для підвищення якості перевезень, уніфікація оплати за проїзд значно спростить процес її здійснення, водій буде концентруватися саме на керуванні транспортним засобом і, завдяки цьому, зросте рівень безпеки перевезень. Але, на жаль, поки не буде врегульованим питання перевезень пільгових категорій населеннчя та знайдено джерела фінансування, то цього зробити неможливо.
3. Створення комунального підприємства також буде сприяти підвищенню рівня якості та комфорту перевезень, закупівлю нових, більш екологічних транспортних засобів, що, в свою чергу, благополучно вплине на наше довкілля.
P.S. Висловлюємо щиру подяку керівництву Управління Укртрансбезпеки в Закарпатській області (Слободянюку С.М.) та Міської ради (Андріїву Б.А.) за надання інформаційної допомоги та сприянню у проведенні виробничої практики.
Свистак Наталія, студентка 4 курсу факультету міжнародної політики, менеджменту та бізнесу УжНУ