"Щоб створювати робочі місця, маємо запроваджувати конкурси" - Юрій Свищо

На Закарпатті пропонують провести освітню реформу. Директора школи самостійно на конкурсній основі обирає батьківський комітет та педколектив, аби мінімізувати вплив “згори”.

Детальніше про ідею говоримо з її автором депутатом Виноградівської райради Юрієм Свищем.

— Розкажіть, у чому полягає суть цього проекту. Чого торкнуться зміни?

— Ми прийняли положення про порядок призначення керівників загальноосвітніх закладів, але в дещо іншому форматі, який ми пропонували спочатку. На політичному рівні дуже важко знайти домовленість і вивести освіту за межі політики, тож довелося піти на зустріч іншим фракціям. Тож у конкурсній комісії збільшили кількість депутатів та додали управління освіти. Ми ж хотіли, аби ключовими у виборі керівника навчального закладу були батьки, вчителі та громадськість.

— Яка основна мета, до якої прагнете?

— Ми хочемо зробити керівників загальноосвітніх навчальних закладів аполітичними, привести у школи молодь і зробити їх авангардом усіх подій. Це має бути ключовою позицією — тоді вдасться формувати новий світогляд людей. На мою думку, освіта має бути мірилом цінностей, а не політичним механізмом, щоб створювати собі через освіту політичні дивіденди і електорат під вибори.

— Як сприйняли ці зміни районні депутати?

— Частина депутатів принципово “за”, хтось — проти. Але гальмують ці зміни ті депутати, які не хочуть віддавати можливість батькам і вчителям впливати на призначення керівника школи.

— Як реагують на такі зміни жителі, освітяни, батьки школярів?

— Більшість людей підтримує таку ініціативу, реформи в освіті. Зараз призначення керівника загальноосвітнього навчального закладу відбувається виключно політичним шляхом: призначають наближених до адміністрації керівників навчальних закладів. І якщо таким чином на посаду потрапить велика кількість керівників шкіл та садочків, — усі ці установи стануть адміністративним ресурсом. Звичайно, через це й не хочуть дати можливість школам стати самостійними.

Батьки теж підтримують конкурсний відбір, але хочуть брати активну участь у призначення директора. Відповідно, батькам маємо приділити окрему увагу, щоб вони мали змогу впливати на цей процес. Якщо ж райрада буде приймати політичні положення, на конкурсній комісії депутати матимуть більше повноважень, влада матиме більше впливу на призначення керівника навчального закладу — це неправильно. Положення треба прийняти у правильному форматі, інакше воно не матиме ніякого сенсу, нічого не зміниться. Батьки та вчителі мають мати ключову роль.

— Коли мають приймати це положення?

— Як мені відомо, його будуть скасовувати у пропонованому форматі. Проте можуть ініціювати внесення змін у положення. Сподіваюся, що зміни таки буде внесено. Важливо, аби зменшили кількість депутатів у конкурсній комісії і усунути управління освіти. Це дасть можливість чітко і прозоро формувати конкурсну комісію, де більшість формуватимуть батьки та громадськість.

— Гадаю, ця ідея варта уваги. Чи не маєте у планах просувати її хоча б на рівні області?

— Справді, на рівні області вона також є актуальною, тож сподіваюся, що вона буде просуватися. Цю ідею підтримує і депутат обласної ради Владислав Поляк, який також підтримує конкурсний відбір. Це стосується не лише освіти, але й медицини і взагалі всіх галузей. Щоб створювати нові робочі місця, маємо запроваджувати конкурси — інакше буде прямий зв’язок між виконавчою владою та “своїми”. В такому випадку молодь просто не допустять до серйозних кадрових рішень.

МФЛЗ