Йосип Вайс: "Моє життя - у скарбницю міста внесок..." (ФОТО)

Вирішення екологічних проблем – не данина моді, а нагальна вимога життя, на "аквапарківській" території в тому числі: БО КОЛИ ЗА ВІКНОМ АКУРАТНО, ТО Й ВІДПОЧИВАЄТЬСЯ ФАЙНО.

Його вклад вагомий...

Кожна зустріч, бесіда чи діалог з відомим бізнесменом Йосипом Вайсом, який рівно 28 років тому емігрував за кордон, а нині рідне серцю та миле душі Берегово популяризує своїми добрими справами, завше збагачує співбесідника духовно, розширює кругозір, вчить по-справжньому любити маленьку батьківщину, бути її істинним патріотом. Але вітчизнолюбець, за його словами, це людина, яка не тільки сліпо прив’язана до кожної п‘яді своєї рідної землі, але й щось для неї робить, до того ж творить не тільки з метою власної користі, але й для вселюдського блага. Розповідає, для прикладу, скільки об‘єднав співплемінників і доклав зусиль, аби в Берегові постала відремонтована синагога – це пам’ять про минуле єврейського народу, батьків і наказ нащадкам свято берегти й пам‘ятати минувшину родоводу та власного роду. Є чимало інших об‘єктів, які хиріли, розвалювалися, а він, придбавши, відремонтував по-європейськи і зробив із них лялечки. Відтак одні здав у оренду, а деякі з них продав фірмам і бізнесменам (на В. Бакті, колишня фабрика «Ремммеблі», а також Мукачівській лижній фабриці «Фішер). Завдяки цьому було створено сотні робочих місць. А за будівництво сучасного аквапарку не заради слави взявся, він її достатньо має, а хоче цим величним об‘єктом, образно кажучи, земляків-берегівчан «преміювати», тобто у скарбницю міста внесок свій мати.

Таки буде аквапарк

Тож коли ми зустрілися, аби наживо поспілкуватися з цим американським бізнесменом закарпатського походження з приводу майбутнього будівництва аквапарку (мова – про готельно-розважально-рекреаційний комплекс «Thermаl Maximus Beregszasz») із водяною поверхнею 14200 кв. м., він залюбки запропонував проїхатися та усе побачити на власні очі. А ще непідкупно та щиро чимало свідчень і фактів підказав, повідав знакові містечкові сюжети, що стосуються саме аквапарківського змісту. Його слушні коментарі, доречні примітки значно збагатили наш діалог. Автор цих рядків не заперечував його пропозиції, адже й насправді хотілося сприйняти все зором, помітити, виявити для себе (допитливого читача в тому числі) ознаки майбутнього об‘єкта, стати очевидцем того, що вже зроблено за останній час з метою пришвидшення реалізації цього грандіозного проекту. Чому масштабного? Усе просто, бо ані на Закарпатті, ані у найближчих регіонах у тому числі, немає подібного комплексу. Навіть не передбачається таке спорудження у близькій чи навіть далекій перспективі. Задум, як тільки перетвориться в конкретні реалії, значно пожвавить ділову активність як у нашому місті, так і за його межами – у сусідніх із Закарпаттям областях, в Україні загалом та за рубежем. Та навіть саме будівництво оживить та збадьорить чимало сфер, зокрема, будівничу, транспортну, торгівельну, туристичну в тому числі. До цих робіт тільки на першому етапі залучать кілька сотень робітників, які обіцяють споруджувати високими темпами.

Справи таки з місця зрушать

Нерідко на адресу міськради лунають закиди, мовляв, скільки ж можна обіцяти – пора будувати! Ніби правильно дорікають, але західний інвестор все ретельно, дбайливо, старанно й сумлінно перевірить, перш ніж «ударить» перший кілок у найсучаснішу будову нашого краю ХХІ століття. А гроші міжнародний банк (як і будь-яка інша поважна фінансова установа) тоді тільки порахує і дасть, коли матиме певні гарантії того, що вони будуть вкладені в реальну й конкретну справу. Запал, розмах, енергія, праця, завдання, починання, творення, турботи на цьому об‘єкті розпочалися б уже раніше, європейські інвестори ось-ось мали фінанси дати й ми б уже давно перебували у русі будівничому. Та справжня, конкретна та повноцінна робота так іще й не розпочалася. І цьому є суттєві причини. Кілька років тому політична ситуація у країні не вселяла оптимізму, відтак українсько-російська війна на сході України дещо вбік «посунула» цей солідний і величний проект, а тепер ніби можна за справу братися із засуканими рукавами. Та постали проблеми дещо іншого ґатунку – екологічні. Звісно, усунути їх можна досить швидко. Але потрібні настирливість, бажання, уміння дійти до людей та пояснити їм, що і як треба чинити, аби не заважати зав‘язку будівництва. Гадаю, що розумінням цього пройнялися у міській владі, громадськість тощо. Тож із цими міркуваннями та мислями й подалися ми із паном Вайсом за наперед окресленою адресою…

Як ми пішки "ходили" по "майбутній" будові

Сідаючи в його шикарний «Лінкольн» із американськими номерами, мудрий співбесідник і цікавий розмовник в одній особі укотре зважено підкреслив: найкраще й насправді все побачити, усвідомити та зрозуміти, тоді ніяким вигадкам і нісенітницям не варто вірити. Прикро, що їх із приводу майбутнього аквапарку розпускають усі, кому тільки заманеться: буває, що від небилиць і вимислів не тільки злість, але й сміх бере. Нещодавно один юрист кричав, що землю куплено нечесно та несправедливо, людей ошукано тощо. Що в цьому аспекті мав на увазі мій співбесідник – розшифрував дещо згодом, коли ми обидва всю понад чотирнадцятигектарну площу обійшли, увиділи, яке до екології тут нехлюйське та недбале ставлення. Звісно, для інвесторів, для історії все це зафотографували, а відтак побачене-почуте за чашкою кави проаналізували.

Шикарний проект око милує

– Сама місцина мовби створена для аквапарку, вона не те, що райська оаза – площа просто унікальна, – вголос розмірковує мільйонер-інвестор. – Її виняткове розташування додає шарму не тільки цьому передмістю, але й усьому Берегову взагалі. Адже тут із кожного квадратного метра милуєшся казковими краєвидами – якщо не горою Ардов, яка потроху переходить у затишнянське горбогір‘я, то узгірками з виноградниками колишнього радгосп-заводу «Берегівський». А далі тішать зір ще унікальніші пагорби, гора Керек, що простягається аж ген до Куклі, – найперше. А в інший бік – українсько-угорський кордон і рівнинної місцевості далечінь. Улоговина – немов жмені двох рук, куди при першій наявності грошей «десантуються» реальні творці-будівничі цього шикарного проекту. У кольорі він по-особливому гармонує та око милує, «ніжить свідомість» і приласкує до своїх майбутніх аквапарківських ареалів. У ньому враховано все до найменших дрібниць, тож власнику довелося викласти сотні тисяч доларів, аби накреслення, враховуючи пейзаж, ландшафт мали реальний вигляд і структуру. Повірте, що не проста ця справа, бо хто стикався з будівельними проблемами – добре знає, який то клопіт такі наміри продукувати.

Колишня райзаготконтора також іншою стане

По дорозі на територію майбутнього туристично-розважального комплексу, де вже тривають певні підготовчі роботи, пан Вайс стисло «заглянув» у минуле нашого міста. Знай він його не з книжок і кіно, адже в ньому народився і жив до 1988 року. Про історію Берегова, людей, найперше ровесників і друзів як своїх, так і батьків, про вулиці чи будинки може багато розказати. Зокрема, він цікаво оповів, що місто колись починалося саме звідси – з адміністративної будівлі колишньої районної заготівельної контори. А до мосту через Верке, якщо заїжджати у Берегово з боку села Яноші, територія передмістя з чудової назвою Берег-Ардо (нинішня Чопівка) була. Згаданий райзаготконторівський будинок, який колись вважався своєрідним палацом знаті, довго служив цій державній установі. Однак за цей час так занепав, що довелося американцю з берегівськими коренями його купляти і спішно тут наводити порядки. Чимало стін цвіллю вкрилися, дахи течуть, фундаменти підгнивають, тож усе доведеться переробляти. Та й саму територію у попередні часи розкішного каштілю під гостинний двір адаптувати. Вже й назва гарна народилася – «Берегівські ворота». Згодом тут облаштують офіс, де складуватимуть усе, що стосується будівництва аквапарку, також відродять, оновлять й освіжать винні підвали, обладнають сучасну кав‘ярню з угорською кухнею тощо. І взагалі, викуплена райзаготконтора стане своєрідним будівельним майданчиком, звідки стартуватимуть всі задуми. Тут формуватимуть бригади, сюди возитимуть конструкції, ліс, бетон, цеглу, вапно та інші сучасні матеріали. Словом, тут буде гаряче, бо виконуватимуться завдання з розмахом і творчо. Тут зможуть випробувати свою виробничу фантазію, витівки люди найрізноманітніших професій – інженерна думка творитиме рекреаційний диво-аквапарк. Допотопну зупинку при головній автодорозі почали розбирати, а битою цеглою та відходами розширяють одну з доріг, що веде на простір, який міською владою відведений під забудову. Тут до русла Верке – цілих вісім-десять метрів, а шлях вузенький, тож його треба дещо розсунути. Чимало чагарників розкорчували, терен, глід, верболозу з корінням повивертали. Наразі п‘ять чи шість повних вантажівок відходів звідси вивезли. Углиб веде путівець, обабіч якого – хоча й старі, але красиві й стрункі пірамідальні тополі. Їх спочатку виріши пиляти, але згодом передумали, бо це неабияка зваба-краса. Тож вирішили, що нехай і далі собі ростуть й лащать гостей майбутнього аквапарку.

Наведемо порядок і будемо охайними

Старожили пам’ятають, що донедавна тут діяв цегельний завод під номером 3, для якого з території об’єкту завтрашнього дня добували глину (за найскромнішими підрахунками, вийняли її понад мільйон кубів). Вона йшла на випалювання будматеріалу – цегли насамперед. А ще працювало квітникарське господарство. Від них зосталися одні тільки згадки й масштабна западина. У перспективі саме на території цієї "вм’ятини" й будуватимуть красень-аквапарк. На місці майбутнього басейну видно законсервовану трубу, яку рік укопували на глибину близько 1112 м., саме з цієї свердловини фонтануватиме вода. І не проста, а термальна – на виході нуртуватиме аж гаряченька, у підземеллі матиме плюс 60 градусів. Фахівці, в тому числі курортологи аж із самої Одеси, вже пробували її цілющі властивості – годиться як для здорових, так і для недужих, кволих і анемічних із сотнями болячок. Звісно, до цієї стадії ще далеченько, пройде певний час, доки тут виросте квартал з розміщенням готельно-розважально-оздоровчо-рекреаційного комплексу та супутні об‘єкти. Але найперше слід відвести водостоки від осель чотирьох вулиць: частини Мукачівської, Вузької, Боржавської та Легоцького. З цією метою необхідно прокласти каналізацію й пустити нечистоти в потрібне русло. Тобто належить прибрати тильну частину домоволодінь, куди несуть і де смітять усяким непотребом – на кількох фото це чітко видно. Територія тут якщо не засмічена, то смердить, якщо не тхне, то заболочена – без чобіт не обійтися. А ще вона розрита, розкопана, розмита, немов після танкових боїв. Поокремі берегівчани самовільно захопили (читай «украли» – автор) чимало «аквапарківської» землі. Вважають, що вона їхня та інвесторам мають намір продати. Звісно, це обурює. Але нехай не тішаться – ані квадратного метра ніхто від них не купить. Немає дурнів! Також наробили озерця, які стали калюжами, калабанями, з яких навіть кури воду не п‘ють, викопали примітивні рибники, навіть подекуди це все незаконно обгородили. В один із днів тут побували міські активісти, власники території під аквапарк в тому числі, які попередили про ці всі порушення й просили дотримуватися загальноприйнятих норм і правил.

Міська влада прийняла нормальне рішення

– І що думаєте, скільки чоловік взяли до уваги ці застереження, – продовжує Й. Вайс. – Аж один літній мешканець перекрив каналізацію та пустив відходи у вигрібну яму. Але таких ємностей мало хто має, все ллється на нашу територію, яку вважають «безхозною». Скажіть, будь-ласка, які висновки зробить банкір чи інвестор, що приїде з європейського столиці й захоче глянути, в якому стані площа, де будуватимуть аквапарк? Найневтішніші – у цьому можна бути переконаним. Тим паче, коли погляне на гаражі, які також не прикрашають цю жолобину (пропонували їх перенести – не знаю, чи зважать на таку думку). А бур‘яни, ставочки, болітця, очерет, чагарники тощо. Відтак подумає, мовляв, що це за рекреаційний комплекс, де стільки всякої біди. Щоби менше було негараздів, один в‘їзд (головний очікується з боку супермаркету «Барва») ми засипаємо земельними відходами, піднімаючи таким чином поверхню. Тож правильно (хоча з деяким запізненням) зробили у міськраді, де на виконкомі прийняли рішення стосовно розроблення проекту детального планування кварталу з розміщення готельно-розважально-оздоровчо-рекреаційного комплексу та аквапарку в Берегові. Переконаний: затверджена постанова скерована на оздоровлення екологічної ситуації на вже згадуваних вулицях, що в підсумку повинно дати відповідні результати.

Пану Вайсу вірять у світі, у Берегові – також

Можна зрозуміти тривогу, навіть певний острах, занепокоєння Й. Вайса не тільки як інвестора, але і як людини, що взяла на себе відповідальність за долю такого масштабного інвестпроекту. Політичні нерозуміння, урядові кризи, східне протистояння та плюс оці всі екоупущення, помилки в немалій мірі стримують притік європейських грошей. Тим паче, що вартість чотиризіркового готелю на 284 номери, конференц-залу, басейнів, розважальних об‘єктів, стоянок на 3 тисячі автомашин, інших споруд, які сформують увесь комплекс, – 65-70 мільйонів євро. Такого солідного проекту Берегово дотепер ще не знало. Та, попри все, Й. Вайсу вірять, адже він своїми діловими якостями засвідчив: якщо за якусь серйозну справу береться, щось розпочинає, то неодмінно все завершує – доладно, путньо, що відповідає вимогам, побажанням, викликає задоволення, спричинює втіху, дає віддачу та ефект. Переконаний: навіть оці як дрібні, так і суттєві прикрощі, що провокують непорозуміння, тертя, нелади, породжують неясність, плутаницю тощо, не вплинуть на загальну картину стосовно початку робіт аквапарку. Зараз є реальна змога все це побачити збоку й прискорити темпи вирішення проблемних питань, бо тільки таким чином не упустимо реальні строки. Тим паче, що люди з нетерпінням очікують, коли ж буде закладено перший камінь у цоколь супер-будови. Бо капсула з напуттями для нащадків уже там, у основі фундаменту. Тим паче, що головний «винуватець» будови століття в нашому прикордонному містечку готовий внести свою дещицю. Красиво та гідно, як і личить істинному патріоту, інвестору, земляку.

Мерія та інвестор Вайс – однодумці

У мерії, найперше її керівництво твердить: ми повинні пишатися, що отримали унікальний шанс за європейські гроші будувати цей вартісний і прибутковий об’єкт, який неодмінно стане окрасою Берегова, змінить, без найменшого перебільшення, його ландшафт, а точніше, – вигляд. У перспективі приманюватиме до нашого краю тисячі людей щодня. І коли на сході війна, коли агресор усе руйнує, то тут щось таки будується. Ні в якому разі не можемо упустити цю можливість! І якщо інвестор аквапарку на повну силу, тобто із засуканими рукавами поки ще не взявся за цю масштабну справу із-за об‘єктивних причин, однак його старання наяву та по-справжньому виразні, чіткі, конкретні. Міська влада вірить у добросовісність, старанність людей, які у непростий період взялися за втілення цього інвест-проекту. Підтримають і тих, хто активно готовий до вирішення екологічних проблем: як на території майбутнього аквапарку, так і в місті загалом. Бо коли його збудують, то, на думку, владних мужів, у місто «потягнеться» дуже багато народу з далеких і ближніх регіонів і окраїн. Отже, порядок, чистота, охайність, акуратність, лад, чепурність кожного подвір‘я, кожної вулиці, площі, території для мерії теж не на останньому місці. Бо завжди хочеться побувати, відпочити там, де файно, де красиво, де затишно. А туди, де за вікном безпорядки – не приїде ніхто. Хвалити Бога, за такий режим, побут, впорядкованість, загальний уклад і звичаї людей переймається мільйонер Йосип Вайс, якому абсолютно не чуже рідне місто, який активно долучається до його подальшої розбудови.

Михайло ПАПІШ