Москаль: з курорту Драгобрат зробили "філіал сепаратистів"

У січні Закарпаття знову з’явилося у новинних стрічках всіх українських (і не тільки) ЗМІ. Цього разу – через бійку зі стріляниною на курорті Драгобрат за участі бійців "Правого сектора". Резонансні судові засідання, гучні заяви як з боку радикалів, так і з боку керівництва Закарпатської області лише підлили масла у вогонь.

І поки Україну лихоманить від суперечок щодо того, що саме відбувається – репресії проти патріотів чи свавілля з боку нелегальних військових формувань – "Обозреватель" вирішив поспілкуватися з найхаризматичнішим губернатором України – головою Закарпатської облдержадміністрації Геннадієм Москалем.

- А вам особисто де складніше працювати – тут чи на Луганщині? В чому складності там, і там?

- Я вже не раз відповідав на це питання. Явно там легше. Там все ясно. Все – як на долоні. А тут – кордони з 4 європейськими країнами. В самому Ужгороді на околиці міста є контрольно-пропускний пункт на Словаччину. Не треба нікуди їхати. Проїхав центр міста – і виїхав на Словаччину. Де ви ще знайдете в Україні таке?

Тут складніше, тому що Закарпаття – це перший барометр реагування ЄС на всі наші негаразди.

Ми мовчимо. Наші ЗМІ мовчать. А от румунська, угорська, словацька, чеська преса запитують: люди добрі, що у вас там відбувається?! Був один скандал з "Правим сектором". Тепер – знову. Рада Європи чітко каже: якісь ви закони приймаєте, незрозумілі нікому. Чорним по білому ж написано: нерегулярні військові формування мають бути роззброєні і розпущені. То чому ви це не виконуєте? Адже це конституційна норма!

Угорщина мене про те саме питає – бо Україна за два роки так і не спромоглася знайти посла в Угорщину, розумієте? Тут є два генеральних консульства… І я не можу їм нічого відповісти. Я не знаю, що казати європейцям у відповідь на питання: "Що "Правий сектор" робить на Закарпатті зі зброєю? Вони що – не орієнтуються, де Донбас, а де захід України?". Їхнє керівництво не розуміє, що на кордоні з ЄС не можна цього робити? Якби це десь зробили в Сумській області, чи навіть в Києві – такого резонансу б не було. А тут – зразу.

І знаєте – угорці ставлять ще одне закономірне і правильне питання: а чи може українська держава захистити угорську меншину? Так само питання ставлять румуни, словаки, бо тут живуть їхні меншини. Чи можемо ми захистити людей від цих озброєних, нерегулярних, незаконних, неконтрольованих врешті-решт формувань?

Європейці цікавляться: а чому ми не виконуємо власну Конституцію. Це преса їхня питає. Так, уряди цих країн все розуміють. Але ж у кожного уряду є опозиція. Тому наші ці проблеми в Європі набули чималого резонансу. Але в "Правому секторі", схоже, зовсім не розуміють, що тут цього робити не можна. Що ми отримуємо величезний шквал критики з боку європейських ЗМІ.

В Європі не розуміють, чому після подій в Мукачево досі ніхто не знайдений, не затриманий, не покараний. Хоча що там шукати? Людина вільно собі знаходиться в Новогродівці Красноармійського району Донецької області – на базі ДУК. Вони собі діляться, сваряться розходяться – але це мало кого цікавить. Всіх цікавить: чому так? Як взагалі таке можливо?

Той же курорт "Драгобрат" користувався великою популярністю у західних любителів гірськолижного спорту. Бо при будь-якій погоді там завжди був сніг. От як випадав у перших числах жовтня – і ще на травневі свята народ приїздив покататися. Плюс – там нема ніяких дискотек, казино, барів – це місце для професіоналів і любителів, які приїздять просто покататися.

Унікальне місце! І для чого було його ославити на всю Україну, на весь світ? Зробили з нього якийсь філіал сепаратистів…
В Європі не розуміють, чому після подій в Мукачево досі ніхто не знайдений, не затриманий, не покараний. Хоча що там шукати? Людина вільно собі знаходиться в Новогродівці Красноармійського району Донецької області – на базі ДУК. Вони собі діляться, сваряться розходяться – але це мало кого цікавить. Всіх цікавить: чому так? Як взагалі таке можливо?

- Кажуть, власники "Хати магната" - вихідці з Донеччини, які мають тісні зв’язки з реальними сепаратистами…

- Я вас прошу! Якщо чесно вам сказати, десь більша половина цих всіх туристичних готелів належить бувшим чи нинішнім суддям Верховного Суду, Конституційного Суду. Вони це все здають в оренду. Орендар – місцевий, до того ж афганець, який у тій війні отримав поранення. І от з нього зробили і терориста, і сепаратиста… Сказали: він їв цукерку з "ДНР". По-перше, тієї цукерки ніхто в очі не бачив. Та й взагалі, як вона сюди могла потрапити? І по-друге – з яких це пір з’їсти цукерку у нас стало державною зрадою і ознакою сепаратиста?

Я вважаю, що я мав захистити область. І, судячи з нашого моніторингу західної преси, до мене претензій немає. Більше претензій і питань до Києва. А ми що могли – зробили. Далі вже справа суду. Хоча сумно від того, що молода суддя з суду першої інстанції виявилась на 10 голів вище від усього Апеляційного суду. При тому, що всі знали, скільки за ними є ще епізодів…

- Ви робили не одну заяву щодо того, що всі ці епізоди необхідно об’єднати в одне провадження. Навіть в ГПУ, наскільки я розумію, зверталися з цього приводу, так?

Ми нікуди не рушимо в нашій країні, якщо не змінимо Кримінально-процесуальний кодекс. Це ще одна пастка, яку нам зробили Янукович з Портновим. Янукович нічого в цьому не розумів, то йому й розписали все це як реформу. Та й люди не дуже в тому розбиралися...

Тепер ми не можемо об’єднати всі ці справи, які розкидані по всій території України. Такі повноваження сьогодні має лише ГПУ.

- Шокін відреагував на ваше нещодавнє звернення?

- Відреагував. В усі області виїхали працівники ГПУ. І в будь-якому разі нашу справу вони забирають собі. Я говорив про це з прокурором області.

Але ж все могло бути значно простіше. Раніше просто давався запит – і всі епізоди об’єднувалися протягом дня. Якби суд знав про всі ці злочини в Києві, які підтвердили журналісти – все могло би бути інакше. То чому не зреагував ніхто абсолютно?