Реалізація права на звернення

На цьому наголошує, зокрема, й стаття 40 Конституції України: «Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто

звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк».
Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Заявник повинен вказати
прізвище, ім’я, по батькові, місце свого проживання, викласти суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання або вимоги. Звернення - від особи чи колективне - може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) або письмовим, надісланим поштою або ж переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу. Звернення повинно бути підписано особисто заявником із зазначенням дати. Якщо ці вимоги не дотримані, звернення повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніше як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною 1 статті 7 Закону «Про звернення громадян», яка регламентує заборону відмови в прийнятті та розгляді звернення.
Дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про доступ до судових рішень», Кодексом адміністративного судочинства України».
Звернення розглядаються та вирішуються
у термін не більше одного місяця від дня їх одержання, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. А якщо розглянути звернення у визначений Законом України «Про звернення громадян» термін неможливо, тоді керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів. Звернення ж громадян, які мають встановлені законом пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Не розглядаються
анонімні письмові звернення, тобто не підписані автором або підписані таким чином, що з них не можливо встановити авторство.
Не підлягають розгляду також повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, термін розгляду яких передбачено статтею 17 Закону, та звернення осіб, визначених судом недієздатними.
Оскаржити у суді
можна рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб у разі, якщо заявник не отримав відповіді на своє звернення. Громадянину на його вимогу можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги.
Разом з тим і заявник несе відповідальність за подання звернень, які містять наклепи і образи, дискредитацію органів державної влади, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій протиправного характеру.

Головний спеціаліст відділу документування,
контролю виконання та звернень громадян
Головного управління юстиції у Закарпатській області
О.Р.Клецко