Підприємницький талант - таке ж саме багатство нації, як земля та робочі руки

У четвер голова обласної ради Іван Балога провів виїзне засідання Координаційної ради з питань місцевого самоврядування у Великому Березному. Йшлося про створення в області сприятливого інвестиційного клімату та, відповідно, залучення в економіку Закарпаття іноземних інвестицій, а також про сприяння органами місцевого самоврядування розвитку підприємництва та бізнесу.

У роботі засідання взяли участь депутати облради - керуючий справами виконавчого апарату облради Михайло Попович, перший заступник Ужгородського міського голови Віктор Трикур, голови райрад, керівники відповідних управлінь ОДА та ін.
Відкриваючи засідання, Іван Балога наголосив, що сподіватися тільки на державний чи обласний бюджети без активного пошуку зовнішніх джерел інвестування в розвиток соціальних об’єктів, нині марно. Економічна та фінансова ситуація в державі є непростою, тому ми повинні використовувати всі можливості вигідного геополітичного розташування нашої області, навіть мінімальну можливість залучення коштів міжнародних структур, різних донорських організацій, які діють в Україні, шукати і налагоджувати зв’язки з іноземними партнерами та в інших регіонах нашої держави. І ті райони і міста, ті територіальні громади, які це розуміють і діють активно, досягаються належного успіху.
- Під лежачий камінь вода не тече – кажуть у народі. І нам треба максимально діяти в напрямку пошуку додаткових джерел та використання можливостей як наповнення місцевих бюджетів, так і залучення відповідних інвестицій у соціальний розвиток населених пунктів. А те, що такі можливості у нас є, свідчить досвід багатьох міських і районних рад, сільських та селищних громад, - наголосив Іван Іванович.
За словами начальника головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв''''''''язків та туризму ОДА Ернеста Нусера, який інформував з першого питання, на сьогодні в області з іноземними інвестиціями функціонує 857 підприємств, на яких працює 34,5 тис. осіб – близько 30 відс. загальної чисельності по області (у попередні роки працювало близько 12,2 відс.).
Тільки за січень – вересень 2010 року промисловими підприємствами з іноземними інвестиціями реалізовано продукції на 3 212,2 млн. грн., що становить 73,9 відс. загальнообласного показника.
В області працюють інвестори з 50 країн світу, при цьому на 10 з них припадає більше 82 відсотків загального обсягу прямих іноземних інвестицій, де майже 65 відс. інвестицій країн Європейського Союзу.
Найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій надійшли зтаких країн: Японії – 46,9 млн. дол. США (12,8 відс.), Сполучених Штатів Америки – 46,2 млн. дол. США (12,6 відс.), Німеччини – 40,1 млн. дол. США (11 відс.), Угорщини – 33,3 млн. дол. США (9,1 відс.), Австрії – 32,7 млн. дол. США (8,9 відс.), Польщі – 32,7 млн. дол. США (8,9 відс.), Нідерландів – 25,4 млн. дол. США (6,9 відс.), Італії – 17,7 млн. дол. США (4,8 відс.), Кіпру – 15,3 млн. дол. США (4,2 відс.) та ін.
Залучення інвестицій в розрізі районів виглядає так: м. Ужгород – 52,4 млн. дол. США (14,3 відс. загального обсягу залучених інвестицій по області); м. Мукачево – 45,1 млн. дол. США (12,3 відс.); м. Берегово – 29,9 млн. дол. США (8,2 відс.).
Найнижчі показники у Воловецькому, Хустському та Міжгірському районах. Втім, за словами Ернеста Ернестовича, проблема в тому, що ці гірські райони віддалені від обласного центру, відповідно нижчою є інфраструктура та інші периферійні несумісності, що стримують потенційного інвестора зробити тут відповідні кроки.
Основні проблемні питання в зовнішньоекономічній сфері - зменшення обсягів зовнішньої торгівлі та втрата ринків збуту в країнах ЄС, Росії та СНД внаслідок негативного впливу світової фінансово-економічної кризи. Має місце і зменшення як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій у розвиток виробництва, а також перевищення обсягів імпорту над обсягами експорту, що призводить до утворення значного від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі товарами.
Щоб вирішити ці та інші питання, на переконання Ернеста Нусера, необхідно домогтися прискорення освоєння виробництва конкурентоспроможної продукції та орієнтації товаровиробників області на нові міжнародні ринки збуту. Надання податкових кредитів (пільг) на відповідний строк, у залежності від характеру виробництва, на ту частину прибутку українського підприємства-виробника, який реінвестується у збільшення, розширення та оновлення власних виробничих потужностей за рахунок енергозберігаючих та інноваційних технологій – це також сприятиме поліпшенню ситуації в цьому напрямку.
Розширена інформація Ернеста Ернестовича була обговорена жваво. Голови райрад ділилися своїми думками і баченням перспектив, виробляли на ходу свої рекомендації. Йшлося про необхідність органів місцевого самоврядування і виконавчої влади активізувати роботу щодо участі в нових програмах міжнародної співпраці з метою залучення додаткових інвестицій, а також щодо налагодження партнерських зв’язків між територіальними громадами Закарпаття та прикордонних областей і зарубіжних регіонів, з якими підписано відповідні угоди, і якими співпраця набирає обертів. Серед таких – край Височіна Чеської республіки та Саболч-Сатмар-Березької області Угорської Республіки та ін.
Наголошувалось на потребі передбачити в місцевих бюджетах кошти на співфінансування проектів міжнародної співпраці та створення окремих структур по роботі із залученням міжнародної технічної допомоги. Потрібно, на думку членів Координаційної ради, також визначити перелік підприємств, найбільш перспективні напрямки та конкретні проекти, інвестиції в які забезпечать позитивний економічний ефект для місцевих громад.
Присутні рекомендували головному управлінню з питань європейської інтеграції налагодити співпрацю з районними радами, передбачивши інформування з питань транскордонного співробітництва області, проведення навчальних семінарів, тренінгів з питань залучення міжнародної технічної допомоги.
Перейшовши до другого питання, головуючий наголосив, що обласною радою на минулій сесії схвалено Програму підтримки малого підприємництва на 2011-2012 роки. У кожному районі та місті області рішенням сесій також було прийнято власні програми розвитку малого підприємництва. Основною умовою їх реалізації є спрямування дій місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування на створення та підтримку сприятливого середовища для розвитку підприємництва.
Реалізація заходів Програми розвитку малого підприємництва в області на 2011 – 2012 роки має сприяти подальшому розвитку та підтримці підприємницької діяльності, прискоренню входження цього сектора економіки в цивілізовані ринкові відносини і тим самим сприяти соціально-економічному розвитку міст і районів та області в цілому.
Голова Великоберезнянської районної ради Василь Канюка, як приклад успішного розвитку бізнесу, розповів про гірськолижний курорт «Красія», де згодом й мали змогу побувати всі учасники засідання. Це – перший молодіжний курортний комплекс, що пропонують безліч способів активного відпочинку як взимку, так і влітку. І це не лише висококласні траси для гірськолижного відпочинку, але й різноманітні можливості для екстремального катання на гірських велосипедах. Головна особливість - найдовша траса в Україні із найбільшим перепадом висот понад 600 м. На даний момент дві підвісні канатні дороги - Doppelmayr, Wopfner, бугельний витяг та система осніження Lenko, яка є найпотужнішою та найдовшою в Україні і охоплює площу 130 000 кв.м.
Звісно, інфраструктура - в робочому стані, але це питання - не одного дня.
Учасники засідання зійшлися на необхідності максимально сприяти розвитку бізнесу на теренах краю, ринкової інфраструктури для підприємців (створення бізнес-центрів, спілок підприємців, фондів розвитку підприємництва тощо). А для цього, на переконання голови облради, необхідно проводити систематичні зустрічі з підприємцями, вникати у їхні проблеми і допомагати їм у вирішенні. Між владою, підприємцями має бути постійний діалог, пошук рівноваги і поваги, оскільки вони пов’язані між собою.
- Ми повинні шукати та визначати конкретні кроки на зближення влади і бізнесу задля підвищення конкурентоспроможності області, а відтак і країни у повному розумінні цього слова, - наголосив Іван Іванович.- Бо ж не нами сказано, що підприємницький талант - таке ж саме багатство нації, як земля та робочі руки.
Прес-служба облради